Що спільного має кваліфікований ІТ-фахівець із досвідченим економістом на пенсії? Непереборне бажання врятувати свій загін незалежно від того, яку сторону вони обрали в популярній грі Counter-Strike: Global Offensive. Учасники української команди Ageless Shooters доводять: вік 55+ — не перешкода для старту в кіберспорті, навіть якщо попередній ігровий досвід дорівнює нулю. Компанія Lenovo та благодійний фонд «Життєлюб» тренують кіберспортсменів, готуючи до шоу-матчу із сильним супротивником: шведською командою Silver Snipers. Один із найбільш досвідчених гравців Ageless Shooters Павло Бондарчук і учасниця команди Тетяна Бірюкова діляться враженнями про тренування, планами на майбутнє та вплив такого надзвичайного матчу на їхнє життя.
Як виникло рішення взяти участь у відборі, що спонукало наважитися?
Павло Бондарчук (ArCherP): Легко, я дуже легкий на підйом — взяв і вирішив.
Тетяна Бірюкова (Taskor): У віці 55 років я вийшла на пенсію — з’явилося багато вільного часу. І тоді почала пробувати все, що мене цікавить. Останнім часом в інтернеті траплялося багато інформації про комп’ютерні ігри, та в мене склалося враження, що кіберспорт — це для молодих. А коли побачила в «Життєлюбі» оголошення про набір до групи, вирішила: значить, це реально і для нас, варто спробувати!
Як відреагували родичі?
Taskor: Вони від мене такого не очікували. Доньці я тривалий час не розповідала про участь у проекті. Вже коли нами почали цікавитися та розповіли всій Україні про команду — тоді відправила їй повідомлення. Дочка із зятем були в захваті: «Вау-вау, клас-клас, супер-супер!» :)
ArCherP: Сказали, що я — молодець. Та якоїсь різниці не відчули: граю я вдома або ходжу на тренування. Ми з дружиною часто в машинки ганяємо — це вже частина життя.
Чи траплялися в родині «розборки» за ігрове місце?
ArCherP: Ні, жодного разу. Ми чудово розуміємо, що гра — це гра, певний спосіб проведення часу, приємний для всіх. Якщо можна пограти, чому б ні: все, що може зближувати людей, — має зближувати.
Як вам пристрої Legion від Lenovo, на яких проходять тренування? Подобається таке ігрове робоче місце?
ArCherP: Нормальна ігрова станція, цілком спритна «машинка». Я перевіряв її можливості лише в Counter-Strike — для цієї гри підходить. Відеокарта досить потужна, продуктивності процесора та об’єму пам’яті теж вистачає.
Taskor: Це прекрасне робоче місце. Я бачила багато комп’ютерів, але цей продукт Lenovo вразив. На пристрої дуже легко грати, все продумано: відповідний розмір монітора, хороша відеокарта. А миша — це щось неймовірне! Вона реагує на найменший рух руки, мені навіть іноді здається, що вона читає мої думки. Все це дає змогу відчути реальний ефект присутності в грі.
У дітей пристрої кращі? Не заздрять?
Taskor: Дома я маю доволі простий комп’ютер, а діти далеко за кордоном. Дочка байдужа до комп’ютерних ігор, а от її чоловік, коли дізнався, що я граю в команді, був у захваті й одразу висловив бажання зі мною позмагатися. Я йому пообіцяла влаштувати змагання, але тільки після перемоги над шведською командою.
ArCherP: Діти не хочуть грати. Вони мають ноутбуки, планшети та великі телевізори, але вони читають книги — у мене правильні діти (сміється — прим. ред.).
Як складалися ваші стосунки з комп’ютером до участі у проєкті?
ArCherP: Відкрию одну таємницю: я з комп’ютерами не граю, а працюю з 1984 року.
Taskor: Комп’ютер я знала на рівні середнього користувача.
Чого ви очікували від участі у відборі?
ArCherP: Я знав, що пройду, адже в мене високий рівень навичок. А далі — треба виграти у наших суперників. Вони гідні гравці, досвідчені, багато матчів відіграли. Але ми бадьорі та повні сил.
У які ігри ви грали раніше?
ArCherP: Простіше запитати, в які не грав. Ця тема добре знайома: маю підписку Elite:Dangerous офіційно куплену: я досі літаю. Періодично, але вже багато років, тому ігри стали звичкою.
Taskor: Колись давно, до участі в проєкті, грала в Civilization, де потрібно було будувати держави, захоплювалася пасьянсами, преферансом. CS:GO стала для мене відкриттям цього року. Я не знала, як грати, не знала правил і взагалі гадки не мала, що це за гра. У процесі тренувань зрозуміла, що CS:GO мені дуже подобається. Це захоплююча гра, процес реальний, і я справді у нього занурююсь.
Як ви ставилися до комп’ютерних ігор до участі в проєкті?
Taskor: Добре, не забороняла грати дітям, навіть сама грала. Та коли молодь занадто багато часу проводила біля екранів через комп’ютерні ігри, ставилася до цього скептично. Мені не подобалося, що вони занурені в «стрілялки», і я вважала, варто вибирати більш інтелектуальні ігри. Але моя думка різко змінилося, коли я сіла за CS:GO. Тут потрібно думати, напевно, більше, ніж у тих іграх, які мені раніше подобалися. Необхідно приймати рішення, розробляти тактику та стратегію, взаємодіяти з командою. Тут на одних уміннях далеко не зайдеш: навіть якщо всі гравці хороші, потрібна продумана тактика.
А ви вивчали команду суперників?
ArCherP: Вичерпних даних про них, як не дивно, немає. Те, що є в мережі, — крапля в морі, і не несе для мене жодної інформації. Я запитав у YouTube, що він знає про цих снайперів. Подивився два з половиною ролики.
Один зі шведів сказав, що знає російську. Як думаєте, чи буде це перевагою, допоможе перемогти чи ні? Чи плануєте перейти на українську під час спілкування в грі, щоб вас не розуміли?
ArCherP: Вони ж не досконально мову знають. Думаю, не варто хвилюватися, навпаки ми зможемо привіт передавати, один одному дякувати за хорошу гру. У найгіршому разі ми можемо користуватися суржиком :), тож вони нічого не зрозуміють.
Чи розраховуєте на перемогу в матчі?
Taskor: Звичайно, у нас круті тренери, які нас «ганяють» і змушують відпрацьовувати постріли, стрибки, кидати гранати. У нас буде хороша підготовка, і ми віримо в перемогу, тим паче, ми ж удома, на своїй території.
Як змінилося ваше життя після проходження відбору?
ArCherP: Ніяк, я просто пройшов відбір і тепер замість ігор вдома тренуюся в команді. Не можу сказати, що це сильно на мене вплинуло в кар’єрному зростанні або що я став вищим і волосся знову потемнішало :)
Що було для вас найскладнішим у командній роботі, в навчанні?
Taskor: Хоч я і була користувачем ПК, набирала на клавіатурі одним пальцем. А тут, щоб персонаж рухався, потрібно задіяти всі п’ять. Потрібно рухатися вперед, убік, перезаряджатися, і все — не дивлячись на клавіатуру. Це й стало найскладнішим.
А вдома ви додатково тренуєтеся?
ArCherP: Не завжди. Можу «порубитися», а можу і книжку почитати, з дружиною та родиною поспілкуватися. У мене чимало кішок: можу і з кішками поспілкуватися, вони не гірші співрозмовники, ніж люди.
Taskor: Ні, у мене слабенький комп’ютер.
Що вам приносить найбільше драйву, позитивних емоцій у цьому процесі?
ArCherP: У команді грати цікаво, це хороший досвід. І ліквідувати когось зі снайперської гвинтівки.
Taskor: Коли йду на змагання з командою, відчуваю неймовірний драйв і емоції. Навіть після програшу викид адреналіну такий, що цієї енергії ще надовго вистачає.
Які стосунки склалися у вас із командою?
Taskor: Тут зібралися однодумці. На проєкт прийшли люди з чіткою метою: отримати від гри задоволення. Ми розуміємо один одного з пів слова. Тренування починається з жартів, а закінчується розбором помилок і промахів, але теж із гумором і коментарями. У нас хороші дружні відносини.
ArCherP: Відмінні, я всіх люблю.
Що вам наразі подобається найбільше в самому процесі?
ArCherP: Наразі ми тренуємося, проходимо «бойове злагодження». Це цікавий, захоплюючий процес. Люди знаходять у собі нові грані, відкривають нові можливості, не очікуючи на це. Як-то кажуть: я ніколи в житті цього не робив, а тут, виявляється, я можу, причому досить швидко, впевнено та легко.
Чи дізналися ви щось нове про себе в процесі підготовки?
Taskor: Так, я дуже собою задоволена. Коли проходила відбір, не була впевнена, що пройду в команду. А коли все вийшло — була задоволена успіхом. Дуже потішило, коли про нас усі стали говорити, як про першу в Україні найстаршу команду з кіберспорту.
Чи плануєте ви надалі брати участь у кіберспорті?
ArCherP: Якщо покличуть, звичайно, чому б і ні? Як національне заняття — це дуже хороша тема. Багато людей, які досить довго прожили, виходять у тиху гавань і не знають, куди себе приткнути. Город, сусіди, доміно — так це раніше було, варіантів небагато. Кіберспорт — нормальний варіант. Я позитивно до нього ставлюся.
Taskor: Боюсь, ця гра стане моїм хобі, заняття дуже захоплююче.
Загалом, ви б порекомендували людям спробувати себе в кіберспорті?
ArCherP: Так, звичайно. Будь-який позитивний досвід — це добре, не важливо, чи ліпиш ти вареники, граєш в ігри або запускаєш змія.
Taskor: Так, я розповідаю знайомим, але реакція неоднозначна. Деяким ігри не цікаві, хтось хотів би спробувати, але в них є причини поки цього не робити. Є й ті, хто справді зіграв би.
Тренування української команди Ageless Shooters тривають, і ми поспілкуємося з усіма учасниками команди, щоб дізнатися, які відкриття вони зробили для себе під час підготовки до шоу-матчу 22 вересня.
Бондарчук Павло
Нікнейм у грі: ArCherP. Вік: 56. Професія: працюю у сфері ІТ.
Як ви думаєте, чи корисні комп'ютерні ігри для людей старшого віку і чому?
Однозначно корисні!
Чи захоплюються близькі вам люди, діти або онуки комп'ютерними іграми? Як вони відреагували на ваше рішення взяти участь в кібербаталіях?
Так, вони схвалюють і вболівають!
Як оцінюєте шанси української команди в битві проти шведів Silver Snipers?
Звичайно, ми переможемо!
Бірюкова Тетяна
Нікнейм у грі: Taskor. Вік: 60. Професія: пенсіонер (була економістом).
Чим ви найбільше пишаєтеся в житті?
Пишаюся тим, що я не відчуваю себе 60-річною жінкою!
Які у вас захоплення? Що вас надихає?
Люблю ходити в походи, подорожувати по Україні та за кордоном, вивчати історію, читати, граю в боулінг.
Як ви думаєте, чи корисні комп'ютерні ігри для людей старшого віку і чому?
Звичайно, корисні! Ігри змушують думати, приймати рішення і тренувати реакцію!
Як оцінюєте шанси української команди в битві проти шведів Silver Snipers?
Ми переможемо!
