У 2014 році Тетяна Бірюкова вийшла на пенсію. Нарешті у неї з’явилося більше часу на себе, і Тетяна почала вивчати історію, багато читати, зайнялася тенісом і йогою, стала частіше ходити в театр. Ну, і ще дещо: ось уже два роки, як Тетяна стріляє з віртуальної зброї, озивається на нік Taskor і грає на міжнародних чемпіонатах. Ageless Shooters — перша в Україні кіберспортивна команда віком 55+ із CS:GO (Counter-Strike: Global Offensive — комп’ютерна гра, розрахована на багатьох користувачів. — Ред.).
У 2019 компанія Lenovo та благодійний фонд «Життєлюб» оголосили набір до команди. Кращих гравців старшого віку готували до бою з їхніми ровесниками зі Швеції — командою Silver Snipers. Навчитися грати вони мали за кілька місяців. Учасники команди Павло Бондарчук, Тетяна Силенко, Олег Перетяка, Павло Гнєдов, Тетяна Бірюкова, Олександр Лавріненко та Віктор Жданов розповіли, чому зважилися пройти відбір, наскільки складно було навчитися грі і як кіберспорт змінив їхнє звичне життя.
Вони зустрілися лише завдяки Counter-Strike
Середній вік учасників команди Ageless Shooters — 60 років. Але коли вони сідають грати в Counter-Strike, їм ледь даси 20. Дорослі люди з великим життєвим досвідом перетворюються на захоплених дітей, яких об’єднує спільна мета — перемога.
Ageless Shooters (зліва направо): Тетяна Бірюкова, Олег Перетяка, Павло Гнєдов, Олександр Лавріненко, Віктор Жданов, Тетяна Силенко, Павло Бондарчук
Луганчанин Олег Перетяка (нік UKR.OP) за професією військово-морський лікар. Він закінчив військово-медичну академію і служив на Північному флоті. Пізніше UKR.OP працював у системі охорони здоров’я, а у 2000 році захистив дисертацію і став кандидатом наук з державного управління. Ще Олег проводив журналістські розслідування в медичній сфері та викладав в університеті.
Нині UKR.OP — пенсіонер, але навряд чи його життя стало більш спокійним. Він не лише грає в Counter-Strike, а і займається плаванням. Причому плавати Олег почав зовсім недавно — пройшов відбір до команди плавців 60+ і вже готується брати участь у міжнародних змаганнях Oceanman в Італії. А ще Олег ходить на кастинги і знімається в кіно. Одного разу для епізоду в серіалі «Кріпачка» йому навіть довелося відростити бороду.
Павло Бондарчук (нік ARCHER) і Олександр Лавріненко (нік Rocinrol) на пенсію поки не збираються. У своєму робочому графіку вони знаходять час і для тренувань, і для матчів. ARCHER — IT-фахівець, а Rocinrol — фахівець із вентиляції. А в минулому ще й водолаз: Rocinrol провів під водою понад 600 годин. Олександр був також першим капітаном команди Ageless Shooters, але через велику завантаженість на роботі капітанські обов’язки довелося передати.
У команді грають і дві жінки — Тетяна Силенко (нік Valkyria) і Тетяна Бірюкова (нік Taskor). Ось уже кілька років Valkyria на пенсії, але займається улюбленою справою — машинною вишивкою. Спочатку в спеціальній комп’ютерній програмі вона робить дизайн, а потім вишиває його на машині. Сьогодні вишиванки Valkyria носять відомі українські політики, посли європейських країн і бізнесмени.
До речі, такий незвичайний нік Тетяна Силенко вигадала сама перед першою грою зі шведами. Вона вивчила скандинавські міфи і вибрала найяскравішу героїню — як і вона сама. Як розповідає Valkyria, вона любить навчатися і робить це все життя. Наприклад, зовсім недавно захоплювалася спортивним бриджем. Вони з подругами зустрічаються в київських кафе, щоб зіграти кілька партій. А ще Valkyria — постійний учасник проєктів фонду «Незабутні». Так, нещодавно її запросили протестувати нову американську програму раннього виявлення деменції.
На фото: Тетяна Силенко
Учасниця команди Taskor працювала економісткою, а на пенсії стала більше читати і подорожувати. Саме під час поїздки Волинню Тетяні і надійшло повідомлення: її запросили в Ageless Shooters. Складність була в тому, що тренування починалися вже наступного дня. Taskor не вагалася ні хвилини: мальовничі Шацькі озера моментально програли Counter-Strike. Вже наступного ранку Taskor повернулася до Києва і розпочала навчання разом з усіма.
Є в команді і колишній оперуповноважений — Віктор Жданов (нік Hammer). Раніше майже весь час Hammer займала робота: додому він приходив лише переодягнутися і трохи відпочити. А зараз він цілком віддався грі.
Капітан такої незвичайної команди — Павло Гнєдов (нік Silent Sleep). Причому команда вибрала його капітаном сама: на таємному голосуванні Silent Sleep отримав більшість голосів. До його думки учасники дослухаються, довіряють йому, він вміє мотивувати і переконувати. І це не дивно: понад 30 років Silent Sleep займав керівні посади в різних компаніях, а пізніше створив свою. З іншого боку, капітан — не вічне звання. Silent Sleep пояснює: якщо щось буде не так або команді не сподобається його стиль, капітаном стане інший.
П’ять із семи гравців команди до цього ніколи не грали в Counter-Strike
До 60 років Valkyria взагалі не грала в комп’ютерні ігри. Максимум — кульки чи судоку на смартфоні. На відбір вона прийшла із самої цікавості: її завжди приваблювало щось новеньке. І все ж була у Valkyria навичка, яка пізніше стала доречною в грі: вона любила постріляти. Спочатку стріляла в школі з «пневмата», а потім і в тирі. Її напарниця по команді Taskor трохи захоплювалася комп’ютерними іграми, але менш рухливими. Тетяна згадує, як відводила дочку в садок і сідала будувати віртуальні цивілізації в комп’ютерній грі «Цивілізація». Silent Sleep бачив, як азартно його діти грають в Counter-Strike, але сам спробувати не наважувався. Тридцять років тому він був упевнений: «стрілялки» — не його гра.
На фото: Павло Гнєдов
UKR.OP і Hammer теж ніколи не грали в Counter-Strike. Навіть більше, вони забороняли своїм синам грати в комп’ютерні ігри, коли ті були маленькими. Тоді здавалося, що це марнування часу. Тепер вони впевнені: гра не тільки приносить радість, а й змушує думати. Нині UKR.OP, Hammer і Silent Sleep з легкістю можуть обіграти своїх дітей. А ось син Rocinrol зміг захопити батька грою задовго до набору в команду. Вони разом грали в Counter-Strike і стежили за всіма кіберспортивними новинами. Ось чому на відборі Rocinrol показав чудовий результат. Із грою Counter-Strike був знайомий і ARCHER. Завдяки професії, яка безпосередньо пов’язана з комп’ютерами, він грав у різні ігри. Більшість учасників побачила оголошення про набір у першу вікову кіберспортивну команду на сторінці фонду «Життєлюб» у Facebook. В анонсі привернули їхню увагу два моменти:
- набирали команду без досвіду в подібних іграх;
- учасники мали бути не молодше 55 років.
Valkyria розповідає: саме останній пункт став для неї вирішальним. У більш молодій команді вона б не так комфортно почувалася. А тут усі рівні. Зробити помилку було абсолютно не страшно. Те саме каже і Silent Sleep:
«Якби не цей пункт, ніхто б не змусив мене піти на відбір, навіть син. А так я зрозумів: втрачати нічого!».
Перша реакція на прийняття в команду — приємний шок
Відбірковий тур був хвилюючим для всіх. По-перше, на відбір прийшло близько 30 осіб — серед них вибирали найкращих. А по-друге, ніхто не знав, якими будуть завдання. Хвилювались навіть ті, хто раніше грав у Counter-Strike. Наприклад, Rocinrol згадує, що переживав як хлопчисько! А Hammer зізнається: в той момент у ньому прокинувся спортивний азарт.
«Захотілося перевірити себе — чи стане сил битися, чи зможу показати, на що здатний, чи потягну?» — каже Hammer.
Суть відбору полягала в такому: потрібно було сісти за комп’ютер, надіти навушники і стріляти по мішенях із віртуальної зброї. Що більше ботів вдасться вбити за хвилину, то краще. В команду відбирали тих учасників, хто зміг влучити в максимальну кількість спамерських пошукових роботів. Taskor згадує, як полюбила гру з цієї першої хвилини: «Після закінчення тестування я вийшла з комп’ютерного клубу і зрозуміла, що дуже хочу стати членом цієї команди!».
Схожі почуття були і в UKR.OP: грою він захопився одразу. Відтоді UKR.OP зіграв уже понад тисячу ігор — сам та з командою, а на його рахунку понад 500 перемог.
На фото: Олег Перетяка з онуком
Rocinrol зізнається: коли його запросили стати членом команди, він відчув внутрішній підйом. А ось як описували свій стан інші члени команди: «Радість і приємний шок». З 30 людей вибрали десять найсильніших: п’ятьох жінок і п’ятьох чоловіків. Але дві жінки одразу зрозуміли, що Counter-Strike — не їхня гра, і відмовилися від участі. А третя полишила команду з романтичної причини: вийшла заміж і поїхала жити до чоловіка за кордон. Так в команді залишилися семеро: двоє жінок і п’ятеро чоловіків. У такому складі команда Ageless Shooters — або «Шутери» — разом тренуються, змагаються в міжнародних поєдинках, беруть участь у шоу-матчах.
Перед першим матчем тренувалися по шість годин щодня
До їхнього першого матчу — зі шведами — «Шутери» підійшли з усією серйозністю. Щоб навчитися грати в Counter-Strike, вони мали всього два місяці. Команда посилено тренувалася щодня по п’ять-шість годин. Спочатку складним було все і для всіх. Потрібно було навчитися одночасно керувати і клавіатурою, і мишкою: вибирати зброю, прицілюватися і стріляти.
«Я досі дивуюся терпінню наших молодих тренерів, які знову і знову показували нам елементарні речі», — каже Taskor».
Silent Sleep згадує: коли тренери це показували, то спочатку і зле ставало, і паморочилося в голові. А ось Hammer вважає: не так складно було відпрацювати моторику, як знайти компроміс усередині команди. Він каже: «У нас все ж 55+! У кожного є своя непохитна точка зору. От і доводилося йти на компроміс, стримуватися, якщо з чимось не згоден. Це було складно!».
І навіть незважаючи на притирання всередині команди, ARCHER резюмує: «Під час навчання атмосфера була веселою і невимушеною. У підсумку свій найперший бій “Шутери” виграли: обіграли шведів з розгромним рахунком 16:1».
Після першого шоу-матчу команда перейшла на новий графік тренувань. Тепер заняття проходять тричі на тиждень і, як правило, тривають по чотири години. Навіть карантин не став винятком — команда грала онлайн з дому. «Шутери» кажуть: «Counter-Strike допоміг пережити карантин легше і не так відчути всю тяжкість ізоляції». А ще кожен учасник команди по дві години на день грає вдома самостійно — відпрацьовує навички.
«Коли бачиш результат своєї роботи, це надихає!» — каже Silent Sleep.
Щоб м’язи «знали» рухи, кожен шутер повинен зробити мінімум по три тисячі пострілів! Ageless Shooters настільки закохані в Counter-Strike, що у них немає улюблених битв. На їхньому рахунку вже вісім ігор у шоу-матчах. Кожна гра, навіть поразка, запам’ятовується. Як каже ARCHER, важливий сам процес.
У мене взяли автограф!
Коли в житті з’явився Counter-Strike, будні учасників команди змінилися: стали більш яскравими, напруженими, цікавими. А декого гра буквально повернула до життя. Так, Тетяна-Valkyria до знайомства з фондом «Життєлюб» була в депресії через раптову смерть чоловіка, а Віктор-Hammer на пенсії став сумувати — гра знову уквітчала його будні.
Армійські друзі Віктора іноді жартують — кажуть: «Жданов у дитинство впав!». Але Віктор не ображається, тим більше його підтримує сім’я.
Про те, що у Тетяни-Taskor з’явилося нове захоплення, вона довгий час нікому не говорила: побоювалася, що її не зрозуміють. Як пізніше з’ясувалося, даремно: «Я надіслала доньці відео нашого бою зі шведами. Вона захоплено його переглянула! Привітала мене!».
Багато знайомих також підтримали Тетяну. Вони вважали: якщо їй подобається грати, то потрібно грати. Але були й такі, хто говорив: «Воно тобі треба? Краще б книжку почитала!». Зараз гра в Counter-Strike дарує Тетяні справжній сплеск емоцій! І більше трьох днів їй складно без неї обходитися. Завдяки Counter-Strike сім’я Павла-ARCHER стала більш згуртованою. Тепер він грає не лише з онуками, а й із дружиною:
«Одного разу я дивився змагання і прийшла дружина. Ми спостерігали за поєдинком разом, і вона зацікавилася! Зрештою дружина періодично грає в Counter-Strike. Буває, вечорами ми граємо командою: я, дружина і онук, якому 13 років».
Олександр-Rocinrol навіть відчув себе справжньою зіркою! Одразу після матчу зі шведами він поїхав святкувати день народження онука в дитячий клуб. Як же він здивувався, що його, учасника Ageless Shooters, впізнали працівники клубу і попросили автограф. Олександр зізнається: було дуже приємно! «Шутери» із часом стали разом не тільки грати. Командою вони відзначають дні народження, діляться важливими подіями життя, святкують народження онуків. Деякі спілкуються і з учасниками команд з інших країн. Так, ARCHER підтримує зв’язок з поляками, португальцями і з гравцями з Арабських Еміратів. А Hammer здружився з представником шведської команди, періодично з ним листується.
Учасники команди впевнені: грати потрібно всім, а не лише пенсіонерам. Тому що ігри:
- добре розвивають розумовий процес;
- вчать контролювати емоції і бути спокійнішими;
- тренують бічний зір;
- допомагають швидко приймати рішення.
Спробуйте здійснити мрію, навіть якщо вам здається, що вона не відповідає віку!
Кожен учасник Ageless Shooters колись зробив перший крок: це був виклик самому собі. Ось що шутери радять іншим:
Valkyria: «Знайдіть своє коло спілкування: людей, з якими було б цікаво! Обговорюйте книги, фільми, події. Зберіть компанію за інтересами, подорожуйте і будьте відкриті до нового!».
Taskor: «Якщо у вас є мрія, спробуйте її здійснити! Навіть тоді, коли ви думаєте, що мрія не відповідає вашому віку!»
Silent Sleep: «Зараз настає цифрова ера. Потрібно вчитися поводитися з пристроями: зі смартфонами і комп’ютерами. Головне — бажання! Ми всі були звичайними людьми, більшість членів команди ніколи не грала в подібні ігри і почала займатися тільки після відбору. Тож не потрібно боятися!».
ARCHER: «Потрібно визирнути з нірки: змінити себе і своє ставлення до світу. Якщо будуть ще подібні відбори, обов’язково беріть участь! Як кажуть спортивні лікарі, ми всі живемо за дофамін. Це природний «наркотик», який виробляється організмом, — гормон радості. Похвалили — дофамін, виграли — дофамін, береш участь у змаганні — дофамін».
UKR.OP: «Потрібно просто замислитися: а для чого я живу? Чи цікаве таке життя? Наприклад, я вибираю життя, яке дає мені змогу розвиватися. У мене кожен день розписаний на тиждень наперед. Зараз стільки можливостей, що нудьгувати нема коли. Життя після шістдесяти тільки починається!».
Rocinrol: «Я раджу якось урізноманітнити своє життя! І не тільки комп’ютерними іграми. Можна ж і спортом займатися, якісь гуртки знайти. Цікаво ці роки потрібно проводити, щоб не було нестерпно боляче!».
Hammer: «Будьте дітьми! Не соромтеся цього, тому що старість — це психологічний стан, а потім вже фізичний. Радійте життю!».
Джерело: MC.today
