Sensorama Academy випустила другий потік студентів, які вивчали напрям імерсивних технологій. На відміну від першого курсу, який завершився 27 квітня 2018 року, у студентів було цілих два з половиною місяці на теорію та практику. Навчання, створення й тестування застосунків проходило на базі комп’ютерної техніки інноваційного бренда Lenovo.
Про те, що ще змінилося в навчальному процесі та яких результатів вдалося досягти, розповіла керівник Академії Уляна Автономова.
Незвичайна сфера та незвичайний набір
У першому наборі Академії були художники, дизайнери, розробники застосунків. У другому наборі навчання проходили і кандидати фізичних наук, і ті, хто безпосередньо вивчає розробку. Їм, за словами Уляни Автономової, навчання дається простіше.
Групи намагаються формувати так, щоб приблизна кількість людей із навичками розробки та без них була пропорційною. Студентів розбивають на команди для розробки проектів у такий спосіб, щоб команди були рівносильними. За цим принципом відбирали студентів минулого разу, за таким принципом діяли і зараз.
Уляно, яким був відгук на оголошення про набір курсу, якщо порівнювати з минулим разом?
Цього разу відгук жвавіший, бо в нас уже були промо й результати першого курсу. Минулого разу ми мали 60–70 заявок, а цього — понад 110. Це, звичайно, ускладнює відбір. Ми дивилися на умови праці, на те, чим людина займалася до подачі заявки... У цілому, відбір був трохи жорсткішим.
Акцент на менторство
Уляно, чим відрізнялася сама програма навчання?
Перше — терміном: два з половиною місяці проти одного, що був минулого разу. Друге — структурою. Завдяки збільшенню тривалості навчання студенти змогли детально розібратися у платформі з інтерфейсом, вивчити фізику, анімацію, частки... Потім було півтора місяця на реалізацію свого проекту. Через це проекти порівнювати складно — другий курс мав більше часу на їхнє опрацювання. Можна припустити, що результати першого відбору були б удвічі кращими, якби студенти працювали стільки ж часу, скільки й цей курс.
Який досвід першого курсу ви взяли до уваги та використали в підготовці другого курсу?
По-перше, ми зрозуміли, що неможливо за короткий термін дати достатній обсяг інформації для реалізації проектів. По-друге, стало більше менторської підтримки. Ми розповідали, що таке платформа, а далі відповідали студентам максимально детально, допомагали їм онлайн у режимі реального часу. Курс суттєво відрізнявся саме цим — більшою підтримкою з боку наставників.
Є проблема — є рішення
За словами Уляни Автономової, кожен проект вирізнявся проблематикою, яку студенти почали вирішувати.
Команда WasteLessVR прагне поліпшити екологію планети. Розроблений застосунок допомагає в ігровій формі освоїти сортування сміття. На одному рівні потрібно досліджувати віртуальний простір, відшукати та викинути все сміття на локації. Відходи опиняються в найнесподіваніших місцях, навіть на деревах. На жаль, таке трапляється й у житті. Інший рівень — конвеєрна стрічка, на якій безперервно з’являється сировина. Учаснику потрібно встигнути взяти сміття, розпізнати його та покласти до відповідного контейнера — для переробки або остаточної утилізації.
Використовуючи застосунок від City Constructor VR, кожен зможе відчути себе містобудівником. Користувач «розставляє» будинки, офіси, дороги та парки. Активувавши режим In Vault, він зможе прогулятися змодельованою локацією та взаємодіяти з оточенням. Так, до речі, можна забратися на найвищу будівлю.
Проект від Interior VR дає змогу створити віртуальну квартиру. Планування, меблі, колір шпалер і килимок біля ліжка — усе зроблено для того, щоб втілити «той самий» ідеальний інтер’єр. Ця програма — знахідка для дизайнерів, архітекторів та експертів із нерухомості.
Команда Phobia VR створила помічника для «лікарів душ». Місія проекту — допомогти людям із фобіями. Поточна версія бореться з акрофобією — панічним страхом висоти. Надіваючи шолом Lenovo Explorer, користувач переноситься на лісову галявину, де на нього чекає підготовлена до польоту повітряна куля. Повітроплавець зможе милуватися лісовим краєвидом. Завершується політ запаморочливим стрибком із парашутом. У планах команди — створення сценаріїв для роботи з клаустрофобією (страх замкнутого простору) й арахнофобією (страх павуків).
Чи є серед студентів такі, яким можна запропонувати стажування, як це було з першим курсом? Можливо, цілі команди?
Так, шести студентам ми вже повідомили про можливість стажування.
Чи стежите ви за долею випускників першого курсу?
Звичайно. Двоє працюють у нас, успішно розвиваються, вже багато проектів запропонували. Хтось пішов професійно розвиватися у своїй сфері — блокчейні, хтось започаткував власний проект. Ми пишаємося успіхами наших випускників. Приємно розуміти, що отримані знання стали їм у пригоді.
Навчання — тільки поштовх
Коли планується набір на наступний курс, і що зміниться?
Курс стартуватиме у новому році, після цього будуть два місяці пресейлу. Навчання буде платним, ціна уточнюється, ми її озвучимо окремо.
Що зміниться? Буде онлайн-чат, щоб можна було навчатися вдома, самостійно. Основні моменти запишемо з лектором, змонтуємо, і далі цю інформацію буде надано безпосередньо учасникам курсу, щоб вони приходили на лекцію більш підготовленими. Те, що розповідається в аудиторії, ми хочемо перенести в домашнє онлайн-навчання.
Скажіть, із курсу в курс студенти отримують усе більшу кількість інформації чи обсяг той самий, але за більший час?
Багато чого трансформується — подача інформації, її обсяг. Не краще чи гірше, а інакше. Інформації забагато не буває: чим більше отримуєш, тим кращий результат. Багато чого залежить від студентів, їхньої активності, бажання щось дізнатися. Навчання офлайн — це лише поштовх, це однодумці навколо, а все інше — твоя особиста позиція. У нас курс тривав шість годин на тиждень, але якщо ви при цьому не навчаєтеся самостійно, то, найімовірніше, цього буде недостатньо для отримання якісного результату. Тут усе залежить від студентів.
Ті, хто наближують майбутнє
Генеральний директор компанії Lenovo в Україні Тарас Джамалов у зверненні до випускників акцентував увагу на швидкості змін у світі та технологіях.
У моєму дитинстві для надсилання повідомлень писали листи від руки. Щоб передати інформацію терміново, замовляли телеграму. Це коштувало дорого. А можливість зателефонувати була далеко не в усіх. І мультфільми дивилися не в YouTube, а брали діапроектор. Уже сьогодні передати повідомлення з однієї точки земної кулі до другої можна за секунду. Подивитися, що зараз відбувається на іншому континенті, ви можете в режимі реального часу. І ми чітко бачимо, що навіть найближче майбутнє, за 5–10 років, буде зовсім іншим. Це і дрони, що доставляють продукти та ліки, і технології віртуальної та доповненої реальності. І саме ви, сьогоднішні випускники, — ті люди, які наближатимуть і будуть створювати це майбутнє. Дякую вам за це заздалегідь!
Перетворюючи мрії на реальність
Крім знань і дипломів, випускники отримали подарунки від компанії Lenovo. Окремий сюрприз чекав на Світлану Шимко — студентку, яка потрапила на курс завдяки конкурсу компанії Lenovo. На це місце претендували ще близько 120 осіб.
Представників компанії Світлана здивувала насамперед своїм бекграундом: вона отримала освіту за спеціальністю «Комп’ютерні технології», а зараз працює у сфері документального кіно. Їй було цікаво, яким чином у кіно та режисурі можна використовувати VR- і AR-технології. Дівчина була дуже захоплена цією темою, а також розбиралася в тому, як усе працює, як пишуться коди. Таке резюме не можна було залишати без уваги.
Світлана була однією з найстарших студенток. В Академії вона брала участь у проекті із сортування сміття. Як сказали про неї організатори, дівчина точно розуміла, чого хоче і для чого їй потрібне навчання. Сильна мотивація та бажання йти далі надали Світлані можливість дуже добре проявити себе під час курсу.
Безкінечно вперед — мета, завдяки якій люди роблять неможливе можливим і доступним у будь-якій точці світу. Віртуальна реальність допомагає швидко отримувати нові навички та підготуватися до будь-яких викликів. І компанія Lenovo готова розвивати інноваційні проекти — як локальні, так і глобальні!
