На фестивалі Comic Con Ukraine відбувся перший в Україні шоу-матч між незвичайними командами з Counter-Strike: Global Offensive. Основною умовою участі став вік кіберспортсменів 55+. Компанія Lenovo та благодійний фонд «Життєлюб» підготували українську команду Ageless Shooters, якій вдалося вибороти перемогу в битві з досвідченими й уже відомими у світі кіберспорту Silver Snipers. Шведські гравці та їхній тренер Фредрік Андерссон поділилися враженнями після шоу-матчу, розповіли про улюблені карти та зброю в грі, про те, як CS:GO впливає на стосунки з близькими, і навіть порадили, як за допомогою гри влаштувати особисте життя.
Які у вас враження щодо матчу? Чого ви очікували або, навпаки, не очікували?
Ейвінн «Windy» Товеруд: Очікували, що покажемо себе більш досвідченими гравцями. Ми багато тренувалися, та цього було недостатньо. Особисто я за останні два роки провів у тренуваннях 140 годин — це не багато. Інші, думаю, тренувалися більше.
Інґер «Trigger Finger» Гроттеблад: Українські гравці використовували AWP (снайперська далекобійна гвинтівка). Добре, коли вмієш нею користуватися, а ми жодного разу не застосовували таку зброю. Та щойно повернемося до Швеції, почнемо тренуватися.
Ви вже знайомі зі стилем української команди, можете зрозуміти її стратегію. Можливо, це допоможе вам у майбутньому?
Інґер: Так, ми не зуміли «прочитати» супротивників, щоб розкрити їхній задум, ми їх навіть не бачили. Намагалися грати в захисті, але українські гравці змогли нас вичислити. Вони хороші снайпери: достатньо було одного пострілу для чіткого влучання.
У чому полягає найважливіший вплив кіберспорту на ваше життя?
Аббе «BirDie» Дракборг: Це питання переконань і досвіду, який дає гра. Коли я дивлюся у дзеркало, бачу себе тільки в такому образі. Я — одна п’ята частина команди. Без них мене немає, тільки разом ми значимо щось важливе.
Як ви спілкуєтеся зі спільнотою кіберспортсменів?
Аббе: У цій справі я не маю великого досвіду — почав трохи більше двох років тому. Грав і раніше, але не пробував саме такий «офіційний» спосіб гри. Підвищення командного духу та бажання підтримувати зв’язок із іншими командами зробили нас тими, ким ми є зараз. У Швеції дуже просто спілкуватися з молоддю, яка теж цікавиться цим спортом.
Як щодо харчування? Чи важливе воно перед грою? Чи потрібно щось особливе?
Аббе: Достатньо лише кави. Ми харчуємося як хочемо, не думаючи про вплив їжі на гру.
Як вам українська кухня?
Інґер: Учора ми вечеряли в чудовому українському ресторані. Усе дуже сподобалося, особливо українське вино. Для жителів Швеції було дуже незвично спробувати вино українського виробництва. Ще ми скуштували оселедець та інші страви, які було цікаво порівнювати зі шведськими аналогами. Усе було дуже смачним, особливо сподобалися великі страви з різними закусками на вибір.
Чи спілкуєтеся ви з молоддю, яка захоплюється кіберспортом?
Ейвінн: Єдиний представник молоді, з яким я спілкуюсь, — моя дочка. Вона завжди підтримує мене в бажанні грати. Та в нашій команді є учасник із набагато більшим досвідом спілкування з молоддю.
Інґер: У мене двоє двадцятирічних онуків, які постійно грають у Counter-Strike. Коли з’явилася можливість подати заявку на участь у команді 60+, я запитала в них поради. Онуки дуже підтримали, сказали, що я стану найкращою бабусею у світі. Тож я подала заявку і стала членом команди. Онуки мені допомагали й підказували, як краще вчинити. Наші стосунки перетворилися на дружні: тепер онуки ставляться до мене як до подруги, питають поради в різних життєвих питаннях. Вони довіряють мені більше, ніж батькам: навіть переїхали до мене жити!
Кіберспорт — це чудово, він дає змогу зблизитися з молодим поколінням і зрозуміти його. Батькам і старшому поколінню варто долучатися до ігор. Я вважаю, молоді потрібні не просто настанови чи критика — необхідно розуміти, що відбувається всередині їхнього світу. Беручи участь у матчах із молодими командами, я помітила, що всі діти в цьому спорті дуже ввічливі та виховані. Навіть віртуально ліквідуючи мого персонажа, знаходять можливість проявити повагу. Світ кіберспорту відокремлює молодь від наркотиків та алкоголю. Ми повинні знайти шлях до наших дітей у світі, де вони живуть, щоб стати до них ближчими.
Яка гра була найскладнішою та найпростішою у вашій кар’єрі?
Ейвінн: Напевно, останній найпростіший матч відбувся в Парижі, коли ми виграли у фінів. Просто було грати з молодою командою із США — вони тренувалися лише чотири години. А найскладнішим був матч із Україною, трохи менш складним — раніше з Росією.
Який ваш найкращий прийом у Counter-Strike? Можливо, особлива зброя чи маневр?
Ейвінн: Я тільки почав користуватися новою зброєю, яка дає змогу дуже добре прицілитися, і планую розвиватися в цьому напрямі. Мені подобається моя нова гвинтівка AUG (Armee Universal Gewehr — армійська універсальна гвинтівка), і вона стане моїм найкращим прийомом у майбутньому.
Якої думки ваші друзі щодо вашої гри?
Ванья «Knitting Knight» Ґоденге: Я почала два роки тому, побачивши у кіберспорті можливість для розвитку. Не всі розуміють моє захоплення, але всі вважають, що це дуже весело та оригінально.
Чи впливає гра на ваші стосунки з близькими?
Ванья: Це залежить від близьких. Зазвичай не впливає жодним чином, але добре, якщо рідні люди розуміють тебе. Їм не обов’язково поділяти таке хобі, але поважати це заняття необхідно. Буває, що люди ревнують до гри.
Що можете порадити жінкам, охочим грати в Counter-Strike?
Ванья: Гра — чудовий спосіб знайомитися з новими людьми. Якщо хочете проводити дозвілля захоплююче, спілкуватися з гравцями з усього світу, заряджатися енергією — грайте. Це хороший спосіб «підчепити» цікавого молодого чоловіка для заміжжя :)
Ви маєте найкращий показник частоти «хедшотів» у команді. Вам подобається роль снайпера?
Ванья: Так, можна сказати й так.
Плануєте грати з новою зброєю чи будете продовжувати тренуватися зі старою?
Ванья: Думаю, нам усім потрібно прогресувати та розширювати обрії. Необхідно робити правильні висновки після кожної гри, розбиратися, над чим варто ще попрацювати. Це постійний процес.
Чи заборонене вживання алкоголю в цьому спорті?
Ванья: Складно цілитися та влучно стріляти, коли ти п’яний. Мозок має працювати: потрібно швидко реагувати, а алкоголь цьому не сприяє. Кіберспорт не відрізняється від інших видів спорту, хоча багато хто думає, що суть гри лише в тому, щоб сидіти та вчасно натискати на кнопки. Насправді дуже багато залежить від стратегії та реакції. Досягти потрібного результату в цьому спорті не вийде, якщо вживати алкоголь.
Чи доводилося вам відмовлятися від чогось у вашому житті через кіберспорт?
Ванья: Цей спорт не впливає на інші сфери життя та не вимагає жертв або обмежень.
На вашому рахунку — найбільше влучань у ціль порівняно з іншими членами команди. У чому ваш секрет?
Бальтазар «El Niño» Агуайр: Я більш досвідчений: граю понад 20 років. Це основний секрет.
Яка ваша улюблена карта й чому?
Бальтазар: Інферно. Ця карта коротка та технічна, дає змогу вступати в ближній бій. Саме вона найбільше підходить моєму персонажу та характеру.
Наскільки велика спільнота ваших фанатів? Чи були від них сюрпризи?
Бальтазар: Найбільший сюрприз був цього літа, коли ми виграли світовий кубок у турнірі DreamHack. Дві дівчини 16–17 років були дуже вражені грою та дякували мені за виступ.
Чи складно жінці в цьому спорті?
Інґер: Не думаю, що це складно. CS:GO — гра для всіх, хто може постояти за себе, незалежно від статі. Кожен може зробити це.
А чому ви вибрали кіберспорт? Або, можливо, спорт вибрав вас?
Інґер: Спорт вибрав мене. Онуки надихнули, хоча раніше не хотіли грати зі мною. Я спостерігала за ними і зрозуміла, що це весело. Так CS:GO стала частиною мене, і я дуже цьому рада. Раніше я була членом різних організацій, у яких брала на себе багато обов’язків. Та щойно почала грати, довелося обмежити своє життя родиною та CS:GO. І собакою, звичайно, але вона — частина родини.
Чи могли б ви порадити такий стиль життя іншим жінкам?
Інґер: Я намагаюся це робити. Але моїм подругам буває складно зрозуміти, як працюють комп’ютери, що робити, коли щось іде не так, — їм ще багато чому слід навчитися. Роблю що можу, щоб надихнути, стати прикладом для наслідування. Як член суспільства Female Legends у Швеції я часто отримую від них запрошення виступити як гостя, поділитися досвідом.
Чи багато часу ви приділяєте тренуванням?
Інґер: Намагаюся тренуватися мінімум 15 годин на тиждень, хоча через онуків часу стає все менше: вони часто займають комп’ютер і не дають мені грати.
У вас другий показник серед команди за kill and die ratio. У чому секрет?
Інґер: Я багато тренувалася — понад 500 годин. Намагаюся більше відпрацьовувати прицільні постріли. Це допомагає швидко усувати супротивників.
Чи можете порадити щось українській команді?
Інґер: Українській команді немає чому вчитися в нас. Важливо продовжувати тренуватися — і зустрінемося у Швеції. Ми хочемо бачити також інші міжнародні команди серед учасників. Безумовно, ми взяли до уваги моменти, над якими нашій команді ще варто попрацювати: з бомбами та іншими видами зброї.
Що ви порекомендуєте кіберспортсменам?
Фредрік «JAEGARN» Андерссон: Важливо приділяти увагу комунікаціям у команді. Знаю, що наші супротивники вивчили тактику, яку ми застосовували у грі за кубок, і змогли адаптуватися до нашого стилю. Українська команда використовувала специфічні види зброї, які підвищували шанси на перемогу. Тому важливо розуміти, як працює команда загалом. Краще гідно програти та разом із цим винести з гри уроки, які можна врахувати в майбутньому.
Під час гри досить сильно відволікає шум — через нього учасники команди не чують одне одного. Навіть у навушниках шум дуже відволікає під час масових заходів, тобто таких публічних турнірів — до цього потрібно бути готовим.
Прекрасно, що на матчі можна зустріти так багато чудових людей різного віку та національностей. Кіберспорт дуже важливий не лише для гравців, а й для суспільства загалом.
Шоу-матч із Silver Snipers став першим серйозним викликом у кар’єрі українських кіберспортсменів 55+. Можливо, скоро команди зустрінуться в наступній захоплюючій кібербитві — цього разу в Швеції.
