Світлана Тарабарова — одне з найяскравіших явищ в українському шоу-бізнесі. Вона пише чудову музику, створює видовищні технологічні шоу й особисто спілкується із шанувальниками в соцмережах — так, що вони відчувають себе однією сім’єю.
Для нашого блогу Світлана розповіла про те, як її життя та переживання відображаються у творчості, як народжуються пісні та кліпи та яким чином технології допомагають доносити музику до сердець слухачів.
Світлано, за досить короткий період ви пройшли шлях від учасниці вокального конкурсу до сольної артистки, яка виконує власні пісні. Більше того, стали одним із найбільш яскравих і потужних музичних явищ в Україні. У деяких інтерв’ю ви зазначали, що працюєте без продюсера. Хто допомагав або допомагає вам на цьому шляху?
Насправді шлях до сольної кар’єри був зовсім не коротким. Те, що хочу стати співачкою, я зрозуміла ще в чотири роки. З того моменту все, що я робила, було спрямовано на становлення мене як артиста та втілення дитячої мрії. Вона перетворилася на покликання. Свою першу пісню я написала в 11 років і вже не уявляла, що можу займатися чимось іншим.
Я не «продюсерський проект», це правда. Ці функції ми із чоловіком ділимо на двох: я виступаю музичним і творчим продюсером, а він допомагає з адміністративною роботою.
Крім того, я сама — автор і композитор моїх пісень. У них я ділюся зі слухачами тим, що відчуваю в момент написання. У моїх альбомах «Мир всем», «Вір.Знаю», #НАОДИНЦІ, «23:25» і в синглах, які вийшли за останні сім років, можна простежити мою історію. У них уся палітра емоцій, які я відчувала: смуток, переживання, біль, любов, щастя та найбільша радість у житті.
Звичайно, мені допомагає моя велика команда — Tarabarova Team. Це люди, з якими я разом уже не один рік.
Що означає бути self-made woman у сучасному світі, зокрема у світі музики? Які потрібні особистісні якості? З якими труднощами доводиться стикатися? На що можна спертися?
Це значить бути впевненою в собі, власних силах, своїй музиці й у тому, що ти обрала правильний шлях. Це значить не опускати руки й жити своєю справою 24/7.
Це значить дослухатися до інших, проте довіряти своєму серцю та розуму, адже лише ти знаєш, що хочеш сказати цьому світу.
Це значить бути унікальним і не боятися експериментів. Щирість, працьовитість, сила волі та навіть стресостійкість дорівнюють успіху в будь-якій сфері.
Звичайно, якщо є близькі люди, які підтримують тебе у твоїх думках і мріях, це велика нагорода.
Ваш девіз — «Світла сторона музики». Ця фраза поєднує в собі одразу кілька сенсів. Розкажіть про них, будь ласка.
Вислів «світла сторона музики» дійсно стала девізом. У соціальних мережах я часто одержую емоційні листи про те, як мої пісні допомагають людям знайти вихід із певної ситуації, окриляють. Під композиції про кохання пари танцюють весільні танці, а під «Добре серце», наприклад, знімають на камеру найбільш зворушливі моменти з першими кроками, посмішками, досягненнями своїх дітей.
Я пишу світлу музику про людей і для людей та запрошую всіх на свою світлу сторону.
Торік ви виступили на концерті, присвяченому Дню незалежності України, у складному світлодіодному костюмі. Як виникла ідея такого костюма? Які ще інноваційні технології ви використовуєте у своїх виступах?
Це була геніальна ідея режисера-постановника Олени Коляденко. Ми давно знайомі, і кожна робота з нею — це свого роду челендж. Знаючи мої можливості, Олена завжди намагається задіяти їх максимально, тому нудьгувати на зйомках не доводиться.
Ми завжди намагаємося йти в ногу із сучасними технологіями — ідеальне звучання, віджеїнг, світлові шоу. Щойно у світі з’являються новинки, першими намагаємося впроваджувати їх у себе.
На ваш погляд, діджиталізація, розвиток технологій витісняють живу музику або, навпаки, збагачують її, дають нові можливості для розвитку?
На сьогодні немає сенсу боятися. Діджитал-технології — це найкоротший шлях до твого слухача. Важливо не розгубитися в розмаїтті та прокласти цю доріжку до сердець людей.
Поки скептики стверджують, що інтернет і соцмережі руйнують міжлюдське спілкування, ви за допомогою соцмереж вийшли на зовсім новий рівень комунікації з публікою: запускаєте флешмоби, ділитеся моментами життя у stories і мотивуєте підписників записувати stories у відповідь.
Тепер ви готуєте #followersonlytour — концерти винятково для підписників ваших сторінок у соцмережах. Фактично ви створюєте спільноту, де ваші шанувальники відчувають себе в постійному контакті один із одним та з вами. Ви ведете сторінки в соцмережах самі або вам допомагають?
Усі соцмережі веду сама — від підготування контенту до написання тексту. Чесно кажучи, бувають моменти, коли втомлююся від того, що проводжу багато часу в мережі. Проте, коли бачу фідбек, — кайфую.
Соцмережі стирають межу між артистом і слухачами, дають людям можливість побачити, що він — така сама жива людина. Завжди намагаюся «лайкати» та відповідати на коментарі, проте, на жаль, не завжди вистачає часу в добі.
Мої підписники — це велика сім’я. Саме тому ми вирішили подарувати їм додаткові привілеї. Наш #followersonlytour, який ми влаштували спеціально для них, пройде цієї осені у 22 містах України. На концерт зможуть потрапити винятково ті, хто стежить за мною в соцмережах. Кожен підписник одержує унікальний промокод, який надає можливість купити квиток за єдиною ціною. Раніше купив — краще місце! З нетерпінням чекаю зустрічі на концертах, щоб побачити всіх особисто!
Як ви оцінюєте результат від такого формату спілкування? Воно втомлює або надихає? Чи завжди є настрій ділитися з підписниками? Якщо його немає, що ви робите?
Надихає, однозначно! Якщо немає настрою, цього дня я просто не викладаю світлину. Або навпаки, ділюся своєю ситуацією й роздумами, сумую. Я пишу в Instagram або Facebook щиро, і люди це відчувають.
А що ще надихає вас у житті? Без чого для вас неможлива творчість?
Творчість і є життя. Надихають люди, їхні історії. А найкращий відпочинок для мене — це проведення часу із сім’єю, близькими. Нарешті вже тепло й можна частіше вибиратися на природу!
Про те, як у творчому плані вплинула на вас підготовка до материнства, можна судити за успіхом альбому «23:25», який був записаний у період вагітності. А як ваше життя і творчість змінює народження сина?
Материнство мене дуже змінило. Як мінімум, тепер удома я розмовляю тихіше (сміється — прим. ред.). Син, родина для мене на першому місці. Тепер він режисер наших життів, ми підлаштовуємося під його графік! Коли малюк був ще в животику, ми разом із ним писали альбом «23:25». Тепер ми з ним разом на зйомках, гастролях. Не хочеться розлучатися ні на годинку.
Ви самі пишете пісні. Як вважаєте, у народженні пісні й народженні дитини є щось спільне? Розкажіть, що ви відчуваєте, коли пісня зароджується всередині та коли вона вперше виходить у світ.
Мабуть, не зовсім правильно було б порівнювати це. Проте, так, поява пісні — це зворушливо.
Виникає особливе відчуття, коли текст або мелодія зароджується всередині. Далі пісня проживає ціле життя: запис на диктофон «пташиною мовою», допрацювання, запис демоверсії у студії, правки, аранжування, зведення, мастеринг. А от перед релізом відчуваю величезне хвилювання…
Як з’являються ваші пісні? Чи є єдиний алгоритм? Спочатку виникає ідея, рими, рядки, мелодія? Для записів ви використовуєте блокнот або ноутбук? Або все відбувається якось інакше?
Кожного разу по-різному. Зазвичай у голові з’являються слова або мелодія. Головне — одразу записати на диктофон або комп’ютер. Потім я вдосконалюю текст, допрацьовую мелодію. І вже після цього добираюся до студії, де й народжується фінальний варіант.
Ви завжди в русі: зйомки, гастролі, концерти, поїздки. Як ви вибирали ноутбук Lenovo YOGA 920 Vibes? З якими завданнями він має справлятися? Які опції найбільше допомагають у вашому ритмі життя та творчості?
Без перебільшення, половину життя ми проводимо в дорозі. А сучасна людина без комп’ютера — як без рук. Тож у процесі вибору ноутбука для мене були важливі легкість, зручність, продуктивність і автономність. Тут Lenovo YOGA 920 був поза конкуренцією.
А потім я зрозуміла, наскільки комфортно дивитися улюблені фільми в дорозі, завдяки унікальним трансформаціям YOGA! І з того моменту дороги назад уже не було :)
Не так давно ви презентували яскраве відео до синглу «Казково». Розкажіть, як проходить робота над кліпом. Коли ви пишете пісню, у вас у голові виникає відеоряд до неї? Або сюжет відео народжується пізніше?
Це були божевільні зйомки! 27 годин нон-стоп, на підборах і в танцях. Вийшов чудовий неомюзикл!
Знімаючи кожний новий кліп, ми кидаємо собі виклик: рекордна кількість світла або балету в кадрі, зйомки при мінусовій температурі або танці на четвертому місяці вагітності! З нами завжди працює чудова команда, режисери, а на майданчику така заряджена атмосфера! Звичайно, цьому передують тижні, а то й місяці підготовки.
А починається все з пісні! Ми надсилаємо її режисерам, вони слухають, пропонують ідеї. Ми вибираємо найцікавішу й починаємо готуватися. У процесі бувають правки, а під час зйомок можуть з’явитися й несподівані, раніше не заплановані рішення.
Ваша творчість пронизана позитивним сприйняттям світу, життя. Що допомагає вам підтримувати в собі та транслювати навколишнім таку потужну енергію позитиву?
Родина й сама музика. Це те, що заряджає, мотивує та надихає!
