В нашому блозі нова рубрика. У ній ми будемо знайомити вас із людьми, що поділяють ідеї та цілі Lenovo. Це інноватори, підприємці, IT-фахівці, успішні менеджери та люди, чия праця робить цей світ кращим, зручнішим та більш технологічним.
Наша перша співрозмовниця — Уляна Автономова, Chief Education Manager в Sensorama Academy
27 квітня Sensorama Academy за підтримки Lenovo випустила перших слухачів курсу «Розробка VR-ігор у Unity». 12 хлопців і дівчат за місяць опанували нову перспективну професію. Троє з них одразу після випуску отримали від Sensorama Lab пропозицію про співпрацю.
Chief Education Manager у Sensorama Academy Уляна Автономова розповіла, в яких галузях уже зараз застосовуються імерсивні технології, як Sensorama Academy збирається впроваджувати віртуальну і доповнену реальність у шкільну освіту та які шанси у слухачів Академії стати працівниками Sensorama Lab.
Уляно, розкажіть, як ви стали частиною Sensorama? І чому взагалі обрали для себе сферу IT?
Скажімо так: це не я вибрала IT, а IT вибрало мене.
Мене завжди цікавила освіта, я займалася соціальними проектами в цій сфері. І на одній із освітніх конференцій почула, як Кирило Покутний, співзасновник Sensorama, розповідає про можливості віртуальної реальності.
Забула деталі, але пам’ятаю, як мене вразили перспективи. Я думала: круто було б застосувати ці технології в освітніх проектах. Адже вони абсолютно змінюють сприйняття інформації.
Після виступу я підійшла до Кирила з питаннями, і він запросив мене відвідати лабораторію. Я потрапила туди в один із демо-днів, коли хлопці діляться результатами роботи за тиждень. Це було вражаюче: буквально на очах із нічого створюється реальний продукт, рішення якоїсь проблеми.
Мене завжди гнітило, як довго в нас вирішуються питання в тій же соціальній сфері. А в галузі технологій працюють швидко: з’явилася ідея — обговорили, впровадили, готово. Висока швидкість прийняття рішень, з одного боку, і власні ідеї, як застосувати можливості технологій, з іншого, привели мене в IT-сферу.
Розкажіть, як виникла ідея організувати Академію?
Академія — частина екосистеми Sensorama Lab. На ринку зараз бракує фахівців VR/AR, при тому, що сама сфера активно розвивається. Кирило Покутний і Сергій Терещенко створили проект, який заповнить цей дефіцит.
У Sensorama Lab є експертиза та розуміння тенденцій ринку. Ми готові ділитися ними з усіма, хто хоче розвиватись у сфері VR.
Думаю, що майбутнє саме за такою формою освіти, коли компанії відкривають освітні напрями і на практиці, на реальних проектах навчають фахівців як для себе, так і для ринку в цілому.
Як проходив відбір на перший потік? З якими труднощами зіткнулися учасники? Розкажіть трохи про людей, які до вас прийшли. Хто вони?
Перший потік був експериментальним, тому ми особливо його не рекламували. Обмежилися розсилкою по університетах і оголосили про набір у спільноті Sensorama Lab. Незважаючи на це, на 12 місць у нас претендувало більше 60 бажаючих. Мабуть, обмежена кількість місць і була єдиною складністю під час набору.
Половина претендентів відійшли ще на етапі анкетування. У когось бракувало стартових навичок, а дехто не зумів досить яскраво висловити свою мотивацію.
Із тих, хто потрапив на інтерв’ю, ми вибрали 12 слухачів: оцінювали навички, дивилися на серйозність намірів, які плани має людина, для чого йде вчитися.
Серед студентів була художниця, яка прийшла впорядкувати свої знання, щоб використовувати їх у сучасному мистецтві. Були архітектор, викладач із «Культурного проекту», 3D-графік, UI-дизайнер. Ми формували команди так, щоб учасники з різними навичками об’єднувалися та доповнювали один одного в роботі над проектом — грою у віртуальній реальності.
На кого розраховані курси в Sensorama Academy (професія, ступінь підготовки)?
В першу чергу ми розраховуємо на мотивованих людей.
Сфера імерсивних технологій тільки формується. Ми всі — дослідники, навіть ті, хто вже кілька років в індустрії. Якщо хтось і досягнув професіоналізму, то лише тому, що хотів цього. Дивився онлайн-курси, відео на YouTube. І працював, дуже багато працював. Квінтесенція мотивації та готовності працювати — основа для вступу на курс.
Наших студентів можна розділити на дві категорії. Перші — експерти у своїй сфері, як-от медіа, мистецтво, бізнес або технології. Вони не планують змінювати роботу, але хочуть привнести до неї імерсивність. Другі — студенти з IT, яким хочеться працювати саме у сфері VR/AR. У перших і других дуже різна стартова підготовка, різний бекграунд та ідеї. Але результат їхньої взаємодії виходить вкрай цікавим.
Що включає в себе навчальний курс у Sensorama Academy? Які процеси вивчають слухачі, що вони вміють у результаті?
У курсі два блоки. Блок онлайн — це записи лекцій і методичні матеріали. Опис платформи, фізика анімації та інші елементи для складання гри — це база, яку слухачі повинні вивчити самостійно. На лекціях для цього відводиться всього півгодини.
Основне навчання відбувається офлайн. Це вісім двогодинних занять, протягом яких команди в супроводі викладача і менторів працюють над своїми іграми.
На першому занятті учасники виклали свої ідеї та голосуванням обрали чотири з них для розробки. З другого заняття вже почалася командна робота.
Ми об’єднали в командах слухачів із різними навичками: хтось вмів писати скрипти, хтось відповідав за візуальну частину, створення 3D-моделі. В результаті вони не просто виконували кожен свою роль, а й обмінювалися навичками. Кожен із них відчув усі етапи процесу: від розробки ідеї до перенесення гри на запуск. Я думаю, такий мікс дає хороші результати.
Як ви підходили до підбору менторів?
Ми не шукали сторонніх менторів. Можливо, в майбутньому, коли ми працюватимемо в колаборації з іншими компаніями, з’явиться необхідність когось запрошувати, але зараз у нас достатньо своїх фахівців.
Перший ментор — викладач Олексій Сисоєв. Це керівник R&D відділу в Sensorama Lab і, відповідно, великий практик.
Другий ментор — Сергій Микитенко. Сергій — яскравий приклад того, як люди реалізують себе з Sensorama Lab. Він пройшов тримісячну інтернатуру, успішно виконував усі завдання, в результаті отримав офер і став нашим співробітником.
Ментори включаються в роботу, коли починається командна праця. Вони відповідають на питання учасників і дають свій професійний фідбек на всі процеси в командах.
Уляно, а в яких сферах випускники Академії зможуть застосовувати свої знання? Де імерсивні технології використовуються вже зараз?
VR-технології — це давно вже не тільки фан та ігри. Вони адаптуються практично до будь-якої сфери.
Real Estate, наприклад, використовує 3D-візуалізацію простору, щоб точно та реалістично показати покупцеві квартиру, яка ще не побудована.
У сфері навчання персоналу величезні перспективи. Ми зараз розвиваємо цей напрямок із українськими енергетичними компаніями. Розробляємо тренувальні програми для персоналу, який працює в небезпечних умовах. Ці люди повинні навчатися в умовах, максимально наближених до реальних. VR/AR допомагає відтворювати робочі сценарії в найдрібніших деталях.
Маркетинг успішно використовує імерсивні технології. Взяти, наприклад, кейс Audi: вони пропонують покупцям вибирати оздоблення автомобіля не в каталозі, а у просторі віртуальної реальності. Просто в програмі можна змінювати колір, диски, оббивку, маленькі елементи, які впливають на інтер’єр-екстер’єр тощо. Тобто можна тримати в салоні не десять автомобілів, а лише один, і видозмінювати його у віртуальній реальності.
У медицині теж майбутнє за VR. Уже зараз за допомогою імерсивних технологій проводять операції та рятують життя. Лікар-куратор, перебуваючи в США або Великобританії, за допомогою VR навчає своїх колег, скажімо, в Перу. Або керує операцією, фізично перебуваючи в іншій країні. Такі експерименти вже були і пройшли вдало. Навчання у VR-середовищі допомогло підвищити якість лікування та пропускні спроможності клініки. При цьому жодних витрат на переліт, проживання, заощаджується робочий час лікаря.
Звичайно, відтворення судин і взагалі організму зсередини — досить дорога історія. Ще дорожче обійдеться створення сюжетів, за якими може піти операція.
Вартість — це основна проблема, особливо для українського ринку. Поки питання зводиться до того, хто готовий фінансувати створення чи то симулятора операції, чи іншого освітнього контенту.
Але все одно в майбутньому, я думаю, і в нашій країні знайдуться інвестиції в цю сферу.
Проблема навчання у ВНЗ полягає в тому, що воно не встигає за всіма змінами і часто відстає від реальної картини в галузі. Тим більше у сфері IT, де зміни відбуваються постійно. Як із цим справи у Sensorama Academy? Наскільки гнучка у вас програма навчання?
У Sensorama Academy від академізму тільки назва. Те, чому ми вчимо — це все реальний досвід ринку, і в цьому наша перевага.
Творці академії — практикуючі фахівці, вони розуміють, що зараз потрібно ринку, які новинки з’являються.
Та ж платформа Unity презентує оновлення мало не щотижня. А наші викладачі, які на цій платформі реалізують проекти для замовників, знають особливості функціоналу й одразу ж реагують на зміни.
Це один із головних моментів. Sensorama Academy — не IT-школа, яка просто вчить кодити. Ми тісно пов’язані з ринком, розуміємо, що відбувається з інструментами, в якому напрямку розвиваються технології. Не збоку на це дивимося, а знаходимося всередині процесу. І звичайно, ми будемо регулярно оновлювати методичну частину курсу, з урахуванням актуальних змін у сервісах і платформах.
Sensorama Academy планує допомагати випускникам у працевлаштуванні. Це будуть просто ваші рекомендації чи офер від конкретних компаній або проектів? Які результати має показати студент, щоб отримати пропозицію роботи?
Ми ростимо кадри в першу чергу для себе, тому відбираємо на курс найбільш мотивованих і працездатних. Поки слухачі вчилися, ми спостерігали за ними: як вони налаштовані на роботу, як розвиваються, з чим прийшли до нас і що для себе винесли. Це була прекрасна можливість відібрати для себе потенційні кадри.
Звичайно, ми заберемо до себе не всіх. По-перше, 12 розробників у Unity зараз нам просто не потрібно. По-друге, частина студентів одразу озвучили, що вивчають VR, щоб застосовувати його у своїй роботі. Працевлаштування їх просто не цікавить. Але тим, хто залишиться на ринку, ми, звичайно, будемо допомагати. Можливо, запропонуємо стажування, щоб вони могли розвинути навички, отримані за місяць навчання
Зрозуміло, що в учасників, які можуть писати скрипти або мають хоча б мінімальний IT-бекграунд, більше шансів на працевлаштування. Вони просто більше пропонують ринку.
Але багато залежить від людини. Якщо базових навичок замало, але під час навчання ми бачимо, що слухач самостійно досліджує якісь питання, вивчає, якщо він максимум часу проводить за комп’ютером і за тестуванням проектів у шоломі — це явний сигнал, що треба придивитися до нього уважно.
Багато що показує ще й фінальний проект. Як студенти представляють його, що вони говорять, як презентують себе і як оцінюють свій прогрес, отриманий в Академії. Усі ці моменти складаються в загальну картину, і ми бачимо, чи можна пропонувати конкретній людині роботу.
Ви згадали, що для роботи над проектом потрібні потужні комп’ютери, шоломи віртуальної реальності. Ваші студенти працюють із пристроями компанії Lenovo. Чому саме їх ви обрали для Sensorama Academy? Які технічні дані вплинули на вибір?
Якщо говорити загалом, то це продуктивність і наявність необхідних технічних даних для роботи та розробки. Не кожен комп’ютер має такі можливості і, тим більше, не кожен лептоп.
Ми працюємо з Legion Y520. Це геймерські лептопи, оснащені продуктивними відеокартами, великим об’ємом пам’яті, потужними процесорами. Їхні технічні можливості ідеально підходять для роботи в Microsoft Mixed Reality і для розробки VR/AR-програм і об’єктів*.
* Конфігурація:
- Процесор — Intel Core-i7 7700HQ,;
- Оперативна пам’ять — 16GB DDR4;
- Відеокарта — nVidia GTX 1060, 6 ГБ відеопам’яті GDDR5;
- Накопичувачі — SSD об’ємом 256 ГБ, інтерфейс підключення M.2 та HDD 1 ТБ.
Раніше, коли Sensorama Lab брала участь у якихось демо-зонах, нам доводилося возити окремо монітори, окремо системні блоки, шолом, щоб показувати свої проекти. Тепер достатньо просто привезти з собою лептоп і шолом. Це ж зовсім інша логістика, інший ступінь зручності. І розробляти на лептопах набагато комфортніше, ніж якби це були стаціонарні окремі комп’ютери.
Крім Legion Y520, наші слухачі в роботі використовували VR-шоломи Lenovo Explorer. Це теж один із ключових моментів навчання. Створюючи проект у VR/АR, потрібно кожен крок тестувати в шоломі. У студентів Sensorama Academy був постійний доступ до шоломів Lenovo Explorer. Під час розробки вони постійно могли дивитися, що у них виходить, і який вигляд їхній проект має у віртуальній реальності.
Як ви плануєте розвиватися? Можливо, в планах є навчальні проекти на базі шкіл, або підготовка шкільних вчителів, які хотіли б впровадити віртуальну реальність у свої уроки?
Ми готуємо курси з розробки окремо для двох основних двигунів. Це Unity та Unreal Engine. Перший ось уже готовий, наступний — ще в процесі.
Ще один напрямок — зйомка 360. У цій ми маємо велику експертизу: в портфоліо Sensorama-studio вже зібрався ряд великих проектів, нам є чим поділитися. У той же час ми зацікавлені в кадрах, які розуміли б логіку процесу такої зйомки. І ми плануємо вирощувати для себе ці кадри. Всі наші курси ми будуємо на мінімумі теорії і максимумі практики.
Якщо говорити про школи — так, у нас є мета навчити вчителів користуватися найсвіжішими технологіями, і VR/AR зокрема. Поки ми орієнтуємося більше на вчителів інформатики. Для біології, хімії, фізики віртуальна реальність теж була б дуже релевантною, вона просто проситься туди. Але далеко не всі вчителі готові сприймати технології.
За словами міністра освіти, в 2017–2018 навчальному році 5 тис. вчителів молодшої школи вперше зареєстрували електронну пошту. Вдумайтеся в цю цифру. Дітей, народжених із гаджетами і тачпадом, вчать викладачі, у яких до останнього часу навіть пошти не було! Проте, ми готові працювати з учителями, а в майбутньому адаптувати цей курс і для дітей.
Ми говорили про це з Інститутом модернізації освіти. Обговорювали, що ми готові безкоштовно надати всі наші матеріали для вчителів інформатики, які проходять курси підвищення кваліфікації. Вони можуть вдома вивчати курс, розробляти проекти, а потім у нас в Sensorama Academy на потужних комп’ютерах Lenovo і з усім обладнанням тестувати та захищати їх.
Я вірю, що у нас вийде реалізувати таку взаємодію, і врешті школа теж зможе навчати сучасним технологіям.
