ООН підтверджує: тривалість життя на земній кулі зростає — і це чудова новина. В усьому світі кількість людей віком 60+ у 2021 році становить близько 1 млрд. Для когось цей етап життя стає періодом нових можливостей та досягнень, проте багато хто стикається з проблемами самотності та численними труднощами у подальшій професійній реалізації.
Але зрілість не має ставати на заваді для яскравих звершень і перемог, теплого спілкування і нових знайомств. Фахівці компанії Lenovo впевнені — технології мають покращувати якість життя в будь-якому віці. Напередодні Міжнародного дня людей старшого віку ми поспілкувалися з гравцями Ageless Shooters, першої в Україні кіберспортивної команди віком 55+, які власним прикладом доводять: бар’єри лише в голові.
Навіщо потрібен особливий день
Вже понад 30 років 1 жовтня ООН відзначає Міжнародний день людей похилого віку. Так організація привертає увагу до проблем, з якими щодня стикається ця численна категорія населення усіх континентів та країн. Аналітики ООН підрахували: нині у світі людей, старших за 60, більше, ніж дітей до 6 років, а до 2050-го, за їхніми прогнозами, кожній п’ятій людині на планеті буде 60 або більше.
Проте висвітлювати проблеми старших людей потрібно не лише через такі вражаючі статистичні дані. Усі ці чоловіки та жінки накопичили величезний досвід та знання й можуть надалі робити свій внесок у розвиток науки, мистецтва та інших галузей. Вони мають почуватися потрібними та важливими для суспільства.
Великою проблемою в усьому світі залишається соціальна ізоляція, яка останнім часом все більше поглиблюється. Вихід на пенсію, зменшення спілкування з друзями, а іноді й з рідними тяжко переносяться. Відчуття самотності провокує підвищення ризиків розвитку серцево-судинних захворювань і загальне погіршення здоров’я.
Минулого року ООН закликала приділяти ще більше уваги проблемам людей старшого віку через COVID-19 та підвищені ризики для них, адже вимушена ізоляція зрілого населення була необхідністю. На думку експертів, цифрові технології мають допомогти і у справі організації соціальної підтримки. Зараз у багатьох країнах світу прагнуть забезпечити гідний рівень життя людей старшого віку. Фахівці запевняють, що підтримка й родинне спілкування незамінні не лише для повноти життя, але й для збереження здоров’я.
Ще одна проблема — люди старшого віку часто позбавлені можливості професійної реалізації. Багато хто може і надалі працювати та бути корисними компаніям, проте виявляються непотрібними.
Що тут допоможе? Компанії можуть підтримувати ініціативу працівників, які хочуть працювати й після досягнення пенсійного віку. Або впроваджувати інтеграцію в робочі процеси сучасних компаній людей, які вже вийшли на пенсію, — як у фільмі The Intern. Важливо при цьому запускати програми, що підвищуватимуть обізнаність у технологіях та допомагатимуть адаптуватися в цифровому світі.
Мрії не мають віку — доведено гравцями команди Ageless Shooters
Навчатися новому можна й потрібно в будь-якому віці. Навіть якщо йдеться про таке традиційно молодіжне захоплення, як кіберспорт. Підтвердження цьому — гравці першої в Україні команди з Counter-Strike віком від 55 років — Ageless Shooters.
Команду було створено у 2019 році компанією Lenovo та благодійним фондом «Життєлюб». Учасники пройшли відбір, складні тренування з професійними кіберспортсменами та вже у першому шоу-матчі з командою Silver Snipers завоювали перемогу.
Гравці віком від 55 років тренувалися по шість годин на день. Вони не лише опанували нові технології, адже із семи учасників п’ять ніколи не грали у Counter-Strike, а й змогли стати справжньою командою. Кіберспорт став для них новим захопленням, приніс нові знайомства та яскраві враження.
Незвичне хобі учасників команди підтримали близькі, а деякі члени сімей розділили їх захоплення, долучившись до Counter-Strike. Незабаром прийшло справжнє визнання. Гравців почали впізнавати у крамницях, вони відчули до себе увагу — давали інтерв’ю, «засвітилися» на телебаченні, про незвичайну команду виходили численні публікації. Усе це відбувається з ними й досі.
Інновації для всіх — технології, що відкривають нове майбутнє
Технології створені, щоб робити наше життя ще зручнішим та цікавішим. У Lenovo помітили, що посилення інтеграції нових рішень може супроводжуватися почуттям відстороненості у старших людей. Вирішити цю проблему допоможуть програми, що підвищуватимуть обізнаність, допомагатимуть їм опанувати роботу з технікою та отримати реальну користь і яскраві емоції від цифрового досвіду.
У технологіях закладено величезний потенціал для того, щоб зробити життя старших людей радіснішим, наповненим та активним. Ігрові ноутбуки, шоломи віртуальної реальності — все це може відкрити нові можливості для спілкування та самовираження.
Несподіваним вирішенням проблеми не лише соціальної ізоляції, а й погіршення фізичних і розумових здібностей став кіберспорт. І в Lenovo довели — люди старшого віку можуть опанувати найскладніші прийоми та змагатися навіть із досвідченими гравцями. Окрім спілкування з цікавими людьми, нового досвіду, відчуття потрібності та вражень, від яких перехоплює подих, CS:GO надає й інші переваги. Гра вимагає концентрації уваги, швидкості реагування, прийняття рішень та розв’язання проблем. Це стимулює мозкову діяльність та позитивно впливає на здоров’я.
Ageless Shooters про те, як кіберспорт змінив їхнє життя
Що дає вам участь у команді Ageless Shooters? Як змінилося ваше життя, особливо стосунки з рідними, після вступу до команди?
UKR.OP (Олег Перетяка): Для мене — це цікаве дозвілля, знайомства з новими людьми, можливість розвитку та самореалізації у кіберспорті. Кожна зустріч із членами команди — це емоції, суперництво та підтримка. Рідні зустріли моє захоплення CS:GO з інтересом та підтримкою, радіють нашим успіхам. Проте не завжди задоволені, коли вечорами я засиджуюсь біля комп’ютера. Сини дають поради, іноді долучаються до спільних ігор.
ARCHER (Павло Бондарчук): Принципово новим для мене цей досвід не став — я з 1986 року працюю з комп’ютерами щодня, а ігри для мене — звичайна справа. Проте я отримав нові знайомства з цікавими людьми, досвід гри у команді. Якось і дружина зацікавилася CS:GO — навчив її грати, і тепер іноді граємо удвох. А буває, що і втрьох — коли до гри долучається мій онук. Загалом і діти, і онуки в захваті.
Valkyria (Тетяна Силенко): У моєму житті з’явилося дуже цікаве захоплення, про яке я раніше й не здогадувалася, — CS:GO. А коли дізналася, що це командна гра та ще й команда таких само дорослих, як і я, вирішила — хочу спробувати. І не помилилася. Грати в команді — це круто, а свій день зараз планую з урахуванням тренувань. Рідні спочатку здивувалися моєму новому захопленню, а зараз пишаються нашою командою та стежать за іграми. Подруги підлаштовуються під мій графік.
Taskor (Тетяна Бірюкова): Участь у команді дає мені можливість цікаво провести вільний час, зустрітися та поспілкуватися з однодумцями. А за допомогою самих ігор я швидко та легко знімаю стрес. На спілкування з рідними участь у проєкті не вплинула: у мене завжди були теплі стосунки і розуміння з рідними, спільні інтереси, повага до особистих захоплень.
SilentSleep (Павло Гнєдов): Участь у команді Ageless Shooters дає мені можливість самореалізуватися, зайнятися незвичною справою, довести собі та усім оточуючим, що немає жодних обмежень чи перешкод. Ти можеш бути успішним у будь-яких проєктах, займатися будь-чим. Коли ти відповідально ставишся до своєї справи, це дає певні результати. Вони приємні і тобі, і команді, і оточуючим. Стосунки з рідними практично не змінилися. Двоє синів грають і грали у CS:GO, тож їм, мабуть, приємно, що батько не пасе задніх. А дружина сприймає як належне, хоча іноді не розуміє, звідки такі емоції та галас під час гри :)
На вашу думку, участь у таких проєктах допомагає старшим людям соціалізуватися? І як?
UKR.OP (Олег Перетяка): Гадаю, що ігри (комп’ютерні, спортивні та інші) для людей старшого віку можна розглядати як елемент соціалізації, спосіб залучення до спільної діяльності, що дає можливість набути нові навички в різних сферах. Командна гра формує певні стосунки між гравцями, визначає правила, ролі. Розвиток команди Ageless Shooters — наочний приклад становлення колективу, неформальних рішень, «притирання» її учасників, що мають різний життєвий досвід. Це — своєрідний соціальний експеримент: як люди пенсійного віку можуть реалізувати себе у кіберспорті, новому для них громадському виді діяльності. Кожен з нас отримує новий імпульс до подальшого саморозвитку, що позитивно впливає на наше мислення, стосунки, допомагає жити повноцінним та цікавим життям.
ARCHER (Павло Бондарчук): Це — можливість переключитися. Людям мого віку (хоч я себе не відчуваю пенсіонером) властиво жити в «пастці сьогодення». Коли кожного дня повторюється одне й те саме, життя стає сірим, руки опускаються. Проте насправді не має так бути. Якщо в людей буде мета, все змінюється, і життя починає грати новими барвами. З’являються нові знайомства, виникають нові ідеї. Люди й самі змінюються: стають бадьорішими, зацікавленими життям, з’являються інші інтереси.
Звичайно, таке захоплення — не для всіх, проте багато людей старшого віку могли б грати. Для цього потрібно, щоб їхні діти та онуки зрозуміли та трішки допомогли: технікою, поясненнями, як це працює. Ігри сприяють єднанню з молодшим поколінням — це за замовчуванням.
Комп’ютерні ігри такого типу: командні, змагання з іншими людьми — це дуже сильний психічний стимулятор. Ми всі живемо з ендорфінів (це природні «наркотики», що виділяються організмом, коли нам добре). Люди старшого віку, які давно не мали сильних емоцій, отримують їх у CS:GO. Як у дитинстві, коли граєш у футбол і виграв, або коли на уроці запитали саме те, що ти вивчив. Так і з грою — вона налаштована на те, щоб люди отримували гарні, сильні емоції. CS:GO також розвиває дрібну моторику: нервові зв’язки око-рука починають працювати з новою силою, люди відчувають приплив енергії.
Valkyria (Тетяна Силенко): Я вважаю, що таких проєктів має бути більше. Багато хто хотів би дізнаватися про щось нове, особливо пенсіонери, які часто просто не знають, чим себе зайняти. Телевізор, книги — це добре, а участь у таких проєктах дає нові можливості, знайомства з новими людьми.
Taskor (Тетяна Бірюкова): Я вважаю себе досить соціальною людиною, тому не думаю, що мені потрібна була соціалізація. Участь у цьому проєкті дала мені можливість знайти собі нове тривале захоплення та розширила коло моїх знайомих. Я вважаю, що за необхідності подібні проєкти допомагають соціалізуватися, адаптуватися, знайти, збільшити та розширити соціальні зв’язки. Тому що кіберспорт — це обов’язково спілкування людей, які «на одній хвилі».
SilentSleep (Павло Гнєдов): Участь у таких проєктах стовідсотково допомагає соціалізуватися людям старшого віку. Це і спілкування з молодими кіберспортсменами, і можливість виступити на рівні з ними, і навіть перемогти. Можливо, хтось вважає, що люди старшого віку мають вже з паличкою ходити або займатися якимись іншими справами, а не грати у «стрілялки» на комп’ютері. Проте ми досягли таких успіхів — це і молодих спонукає ставитися до справи більш відповідально та наполегливо.
Як проходить ваш день, коли є тренування? Чи проводите ви час з іншими учасниками команди поза тренуваннями? Як відпочиваєте ввечері?
UKR.OP (Олег Перетяка): Я планую усі події у щоденнику. У розкладі є і дні наших командних тренувань. Обов’язкові зустрічі тричі на тиждень практично не пропускаю. Описати якийсь день мені складно, адже вони не схожі. Протягом тижня маю багато справ: плавання та ходьба на стадіоні, правозахисна діяльність та громадські «тусовки», зустрічі з членами родини та знайомими, зйомки та кастинги, робота в інтернеті та підготовка різноманітних документів, домашні обов’язки та поїздки.
Тренування команди проводяться в NAVI-барі, а під час карантину команда збирається онлайн. Крім обов’язкового тренувального часу, учасники команди самоорганізуються та вечорами «воюють» у CS:GO. Часом такі війни закінчуються вночі. Звичайно, не завжди наш нічний азарт вітають члени родини, тож доводиться визначати певні часові рамки. Мої вечори проходять не лише за комп’ютерними іграми — в цей час готую різні документи, спілкуюсь у соціальних мережах, займаюсь домашніми справами.
Поза тренуваннями бувають спільні посиденьки з приводу дня народження когось з команди або, наприклад, народження онуків.
ARCHER (Павло Бондарчук): День, коли у розкладі є тренування, проходить як звичайно, просто я знаю, що потрібно підготуватися, трохи розім’ятися у грі, щоб були «швидкі» руки й очі. Граємо і на тренуванні, і поза тренуваннями. Коли заходжу в мережу та бачу двох-трьох учасників команди, домовляємося, що пограємо. А якщо ні — завжди знайдеться, з ким пограти, часто граю з молодшим поколінням, їм подобається. Для кіберспорту немає жодних обмежень — потрібно лише бажання.
Valkyria (Тетяна Силенко): Мій день починається, як у всіх, — з ранкової кави. Потім працюю (вишиваю або роблю програми для вишивки), та все необхідно закінчити до 14:30. О 16-й годині починається тренування, якщо ми тренуємося в NAVI-барі, а якщо вдома онлайн — о 19-й, то можна і з подругами зустрітися. Проте о 18-й маю бути вдома за компом, щоб до тренування самостійно ще відпрацювати деякі необхідні у грі навички. Наша команда вже як сім’я. Знаємо про дітей, онуків. Поза грою зустрічаємося рідко. Я найчастіше бачуся з Тетяною Бірюковою (Taskor): разом відпочивали на морі та просто буваємо то на дачі, то на прогулянках містом.
Taskor (Тетяна Бірюкова): Один звичайний літній день пенсіонера-геймера: ранок, плавання в озері, сніданок, кава. Попрацювала на дачній ділянці, вдень знову сходила на озеро, проїхалась на велосипеді та зробила якісь побутові справи. Ввечері тренування — три-чотири години. Після тренування я зазвичай переглядаю соціальні мережі й обов’язково хоч трохи почитаю книжку — це заспокоює, і «бойові дії» з Counter-Strike не снитимуться.
На тренуванні, як правило, тренер пояснює нам, що було не так у наших попередніх іграх, з’ясовує, які у нас проблеми, відповідає на запитання, показує нові схеми гри. А потім ми командою йдемо грати, закріплюємо отриману інформацію.
З усіма учасниками команди у мене дружні стосунки. Перед початком гри ми жартуємо, обмінюємося новинами. Після закінчення гри обговорюємо, що було не так. Коли зустрічаємося у комп’ютерному клубі, можемо відзначити дні народження та інші важливі події, дати.
SilentSleep (Павло Гнєдов): Коли тренуємося у NAVI-барі, треба ще запланувати певний час на дорогу туди й звідти. А так звичайний день — трохи попрацювати, є рідні, яким потрібна допомога: в мене двоє онуків. Чекаю також і на тренування, тому що це — зустріч із друзями-гравцями.
Приємно, коли з окремих індивідуальностей складається команда і виходить командна гра. Перемагати завжди приємно, проте коли ми бачимо, що проти нас грає сильний суперник, а за рахунок командної гри нам вдається бути кращими, це втричі приємніше. На тренуваннях ми опановуємо тактику, стратегію гри, різні прийоми. А ввечері я відпочиваю знову за CS:GO.
В Україні все більше людей вибирають активне життя після виходу на пенсію. Вони опановують нові професії та хобі, у 97 років продовжують грати в теніс чи у 81 ведуть у TikTok відеоблоги, що збирають велику аудиторію. Робота за комп’ютером та ігри корисні не лише для соціалізації старших людей, вони підтримують активну роботу мозку та дрібну моторику рук. Проте в усьому слід дотримуватися золотої середини — ігри приносять користь, якщо приділяти їм кілька годин на день. Решту часу найкраще проводити за іншими активностями чи у спілкуванні з рідними та друзями.
Якими б не були захоплення чи нова справа усього життя, підтримка родини дуже потрібна та цінна. Це відмінна можливість стати ближче до онуків чи правнуків та навіть розділити нове хобі з молодшим поколінням.
