Загальноосвітня школа Claris Verbis, яку відкрила акторка, телеведуча та засновниця кулінарної студії «Картата Потата» Даша Малахова, відома насамперед незвичайним підходом до навчання. В школі використовують методику інтегрованих предметів та багато уваги приділяють тому, щоб учні були щиро зацікавлені навчанням.
Напередодні нового навчального року ми поспілкувались зі співзасновницею та керівницею навчального процесу в Claris Verbis Інною Дьоміною. Обговорювали, як створити школу, куди діти бігтимуть із задоволенням, як використати пристрасть дітей до ґаджетів на користь навчальному процесу та чи скоро українська система освіти переорієнтується на інтереси дітей.
Інно, в Claris Verbis ви застосовуєте методику інтегрованих предметів. Розкажіть, будь ласка, в чому вона полягає?
Інтегроване навчання — міждисциплінарний підхід, який застосовують для дослідження певних тем і вирішення завдань за допомогою знань та умінь із різних навчальних предметів. Наші діти отримують високий рівень знань із окремих навчальних дисциплін, а завдяки інтегрованому навчанню вони бачать ще й чіткий взаємозв’язок між різними галузями знань, розуміють їхнє практичне значення. Учні застосовують вже набуті знання та навички в новий спосіб. Відповідно, продукт такої діяльності має зовсім інший характер і формує більш глибоке розуміння основних проблем сучасності поза шкільними стінами.
Ми активно застосовуємо інтегроване навчання в природничих і гуманітарних дисциплінах. Подекуди включаємо до навчального процесу повне занурення в епоху, інтегруючи всі шкільні предмети. Адже дитина пізнає світ не фрагментарно, а цілісно, тому навчання є природним процесом у її житті. Та й наше реальне повсякденне життя є міждисциплінарним.
Важливо також зауважити, що учні старших класів часто не мають комплексного уявлення щодо світу. У їхніх головах — лише «мозаїка» з предметів, які ніколи не складаються в єдиний пазл. Це надзвичайно велика проблема, яка спричиняє те, що випускники обирають не ті професії, в результаті рідко досягають успіху, не працюють за фахом, а довго «шукають себе», марнуючи на це багато дорогоцінного часу.
Поєднувати предмети в смислові блоки, щоб діти бачили практичне застосування того, що вони вивчають, — дуже логічна ідея. Чи складно адаптувати традиційну навчальну програму під такий підхід?
Для Claris Verbis ми розробляємо власні програми. У їхньому ядрі лежать вимоги до знань Міністерства освіти, проте наші програми спираються на сучасні методи та форми роботи, а також доповнені актуальною інформацією.
Наша команда вчителів-розробників приділяє дуже багато часу створенню якісного освітнього продукту. Це не просто. Адже для нас дуже важливо досягати тих освітніх цілей, які ми поставили перед собою як школа і декларували батькам.
Чи можливо організувати таку адаптацію в звичайній державній школі?
Сучасні діти шкільного віку мають величезні можливості в доступі до джерел інформації. За бажання та підтримки дорослих учні можуть обирати різні способи навчання. Окрім класичних шкільних підручників, є чимало онлайн-ресурсів. А якщо ти знаєш англійську, навчальні можливості практично безмежні.
Сьогодні не обов’язково ходити до школи — можна навчатися дистанційно. Можна бути хоумскулером (дитина, яку навчають вдома, — прим. ред.) і разом із батьками чи т’ютором (викладачем-наставником) складати власну освітню програму, атестуючись декілька разів на рік у ліцензованій школі.
Тим не менше, сучасні школярі далеко не всі знають, як правильно використовувати джерела інформації, які є істинними, а яким не можна довіряти. Цьому має навчати школа, розвиваючи критичне, аналітичне мислення та інші принципи 4С в освіті (сritical thinking, сreativity, сollaboration, сommunication).
Зараз багато говорять про «кліпове» мислення школярів. Про те, що їм складно утримувати увагу та концентруватись на навчанні. Як ви вважаєте, чи існує ця проблема насправді? Чи питання лише в тому, що діти живуть зі школою на різних швидкостях, та їм просто не цікаво, не «фаново»?
Таке явище існує. Причому воно характерне не лише для школярів, а й для дорослих. Сучасні діти живуть у світі, який дуже відрізняється від того, у якому жили ми, будучи школярами.
Мені здається, проблема полягає в тому, що далеко не всі школи готові адаптуватися до потреб сучасної дитини. Учневі нецікаво, коли він не залучений до навчального процесу. Зараз роль вчителя дуже змінилася. Якщо вчитель стає командним гравцем, переходячи від авторитарних відносин до партнерських, і при цьому він дійсно експерт у своїй галузі, вирішується багато запитань.
Ба більше, проблема навіть не в «кліповому» мисленні, а в тому, що учнів не навчають навчатися, а далі намагаються давати готовий «фастфуд» із інформації. Тоді як пересічний школяр думає: «А навіщо це мені, якщо я можу загуглити?».
Чи має бути дітям у школі «фаново»? Чи в навчання інші пріоритети? На які цінності спираються навчальні плани Claris Verbis?
Я вважаю, що у школі дитині повинно бути комфортно, а навчання має приносити задоволення. Відчуття задоволення пов’язане з вивільненням дофаміну (біологічно активна хімічна речовина, яка в мозку людини передає емоційну реакцію). А він вивільняється зокрема, коли дитина усвідомлює, що вирішила проблему. Тобто розв’язала головоломку, правильно відповіла на складне запитання або навчилася повторювати послідовність рухів, необхідних для відтворення мелодії на музичному інструменті. Саме тому ми використовуємо ті засоби навчання, які дають учням змогу побачити власний прогрес, відчути ситуацію успіху.
Школа — це така собі «репетиція» перед дорослим життям. Якщо дитина навчиться отримувати задоволення від своєї діяльності, в дорослому житті вона продовжить використовувати таку модель поведінки.
Для нашої школи дуже важливі академічні досягнення учня, реалізація індивідуальних талантів і розвиток емоційного інтелекту, тому однією з ключових цінностей школи є формування особистості з гармонійно розвиненими IQ* та EQ**. Формуючи навчальний план, ми підбираємо ті методи та форми роботи, які якомога краще розкриють потенціал учнів у різних напрямах.
*IQ — загальний коефіцієнт інтелекту людини.
**EQ — емоційний інтелект, здатність людини розпізнавати емоції — власні та чужі, керувати ними й правильно використовувати для ефективного вирішення завдань.
Сучасні школярі дуже діджиталізовані. Чи враховуєте ви цю особливість під час розробки навчального плану? Чи цифрові технології застосовуєте лише в межах уроків інформатики?
Так, справді, сучасні учні не уявляють свого життя без ґаджетів. У нашій школі ґаджети виконують виключно корисну роль. Діти використовують їх під час проєктних робіт, коли потрібен швидкий доступ до інформації, або продукт діяльності треба візуалізувати. Тоді ґаджет — це інструмент у навчанні. Якщо на занятті пристрої не потрібні, у нас є спеціальне місце для їхнього зберігання. Ми домовилися з учнями про це.
У Claris Verbis практично немає домашніх завдань. Отже, знятий один із основних чинників стресу для дитини. Як вам вдалося відійти від «домашки»?
Насправді, домашні завдання є, і їх чимало :). Мозок, як і м’язи, потребує постійних тренувань, тому відміняти домашні завдання не зовсім правильна стратегія. Окрім того, наші домашні завдання часто мають творчий характер і потребують індивідуальної рефлексії, тому їхнє виконання вкрай важливе.
Але ми передбачили в розкладі час на виконання домашніх завдань у школі. У ці години самопідготовки діти виконують завдання, завершують проєкти, консультуються з вчителями. Отже, в такий спосіб учні не йдуть зі школи з «тягарем» і стресом. Діти мають час на дитинство та спілкування із сім’єю.
Як ви обираєте вчителів для Claris Verbis? Що для вас важливо у викладачах?
Перш за все ми запрошували до команди професіоналів, які підтримують наші цінності, нашу освітню систему та цілі, адже ми маємо працювати як єдиний механізм. Ми дуже уважно підбирали вчителів, оскільки це не лише людина-експерт із високим рівнем знань та умінь, а й фахівець, який вміє працювати з дітьми. Окрім того, всередині школи ми постійно навчаємося та обмінюємося досвідом. Наша система постійно оновлюється зсередини.
Яким має бути вчитель, щоб стати авторитетом для сучасного школяра?
Вчитель має бути особистістю та мати за плечима успішний досвід. Сьогодні вчитель стає авторитетом тоді, коли учні хочуть бути схожими на нього за якимись рисами. Сучасні школярі захоплюються блогерами, і, на жаль, віртуальний «вчитель» часом стає ближчим за реального в школі. Якщо вчитель «плаває» в матеріалі та не здатний визнавати свої помилки, він автоматично виключається із лав авторитетних дорослих. Сучасному вчителю досить важко, адже ти маєш бути і наставником, і експертом, і просто людиною, з якою не страшно поговорити у вільний від уроків час.
На ваш погляд, чи скоро освітня система в Україні стане настільки гнучкою, щоб школи могли вільно використовувати такий самий підхід, як у Claris Verbis? Що для цього потрібно?
На жаль, я не впевнена, що найближчим часом всі державні школи зможуть застосовувати наші підходи. По-перше, має бути вирішене питання з навчанням вчителів, які досі працюють «по-старому». По-друге, коли в класі 40 учнів, годі й мріяти про якісь новації. Навіть за великого бажання вчителя це реалізувати практично нереально. По-третє, ми маємо великі бюрократичні перешкоди, які потрібно вирішити на рівні законодавства. Перехід до принципово нової української системи освіти буде дуже тривалим. Чесно кажучи, мені навіть важко спрогнозувати, на скільки.
Інно, минулий рік був для Claris Verbis експериментальним. А в цьому ви набираєте вже повний набір. Які плани школи на новий навчальний рік?
У нас точно буде ще більше цікавих уроків у школі і поза нею. З цього року розпочне активне функціонування учнівське самоврядування, проєкт «Шкільна бібліотека», яка включає багато подій, театральна студія з виставами від наших учнів на сцені Театру на Подолі, і в цілому ми активно включаємося в олімпіади та конкурси. Тож чекайте на новини про нас у ЗМІ :)
Ми раді співпрацювати з фанатами своєї справи, завдяки яким українська освіта отримує нове дихання. Бажаємо школі Claris Verbis успішного навчального року!
