Ейчар, бадді та онбординг — це майже ідеальний набір стажиста, щоб почати кар’єру в компанії мрії. У найкращому сценарії цю картину доповнює і надійна техніка, яка під час робочих навантажень дає стажистові змогу дихати рівно. Разом із Lenovo ми розповідаємо історії професіоналів, у розвитку яких техніка зіграла важливу роль.
Їхній досвід нагадує, що створювати собі можливості та братися за те, що пропонують обставини — це однаково цінні підходи до розвитку. Будуйте кар’єру з турботою про себе.
Ноутбуки ThinkBook від Lenovo для бізнесу
ThinkBook 15 від Lenovo — потужний бізнес-ноутбук, створений для майбутніх Ілонів Масків і їхніх найамбіційніших проєктів. Робочі завдання тепер можна виконувати навіть у дорозі, адже легкий і надійний ноутбук зручно брати із собою. Нарешті можна забути про важелезні громіздкі пристрої. Тонкий і елегантний ThinkBook 15 мінерально-сірого кольору доповнить образ власника та привертатиме до себе увагу.
Поки колеги мріятимуть про такий пристрій, ти швиденько просуватимешся кар’єрними сходинками. Процесор Intel Core i7 не дасть потонути у стрімкому потоці завдань і дедлайнів, адже гарантує високу продуктивність і швидке реагування. Розумна кнопка живлення зі сканером відбитка пальця допоможе миттєво поринати в роботу та не хвилюватися про безпеку даних. Захисна шторка ThinkShutter для вебкамери дасть змогу брати участь у робочих зідзвонах навіть у піжамі й не боятися випадкового ввімкнення камери.
Більше не доведеться прикладати ноутбук до роутера, ніби подорожник, адже модуль Wi-Fi 6 зловить сигнал будь-де та забезпечить стабільний зв’язок. Пристрій із дисплеєм діагоналлю 15,6 дюйма з роздільною здатністю Full HD та співвідношенням екрана до корпусу 83% дасть можливість працювати з фото- та відеоконтентом на рівні Нолана чи Скорсезе, не покидаючи своєї спальні. Поєднуєш роботу з навчанням або тільки починаєш професійний шлях? Тоді ThinkBook 15 від Lenovo створений саме для тебе!
Женя Дворецька, тімлід у Banda
Яким було твоє перше стажування?
Я переїхала до Києва понад 13 років тому з маленькою сумкою та великою мрією працювати у виданні. Швидко вступила на факультет видавничої справи, швидко розчарувалася у мрії й так само швидко зрозуміла, що для того, щоб жити в Києві, потрібно багато працювати. Тому вирішила не концентруватися на навчанні, а одночасно шукати можливість заробляти. Жодного досвіду роботи в мене не було, жодних особливих талантів теж. З таким набором якостей на сайтах із вакансіями чомусь брали лише менеджерами з реклами. Туди я і почала надсилати майже порожні резюме.
Першим місцем, куди мене взяли, був відділ реклами на радіостанції. Пам’ятаю, як приїхала на співбесіду до офісу на Татарці, до мене вийшов начальник відділу, пробігся поглядом, дістав із кишені кулькову ручку та сказав: «Ось ручка. Продай її». На продажах я не розумілася, але працювати дуже хотіла і, щоб заповнити паузу, сказала щось на зразок «А вам взагалі потрібно щось записувати?».
У рекламний відділ мене забрали негайно. Там я пропрацювала близько пів року, далі була низка інших місць, де я поступово розбиралася, що таке реклама та якою вона буває. З тієї співбесіди назавжди запам’ятала, що, перш ніж пропонувати людині кулькову ручку, краще спочатку запитати, чи потрібна вона їй. Поставити запитання та уважно слухати. Пасує і для роботи, і для життя.
Які девайси спрощують твою роботу?
Я начебто розумію, що всі робочі завдання давно можна виконувати в телефоні, але не можу уявити свій день без ноутбука. Беру його в поїздки, у відпустку, додому після роботи. З ноутбуком почуваюся спокійніше: тут мій заплутаний календар, у якому ніхто, крім мене, не розбереться, усі мої чати, дошки та файли. Тому навіть сумки вибираю такого розміру, щоб умістити та скрізь із собою носити робочий ноут. Вага — це ключовий параметр, за яким я вибирала собі девайс.
А як потрапити на стажування до Banda?
Якщо маєш портфоліо, нам завжди можна написати. На сайті агенції є розділ із вакансіями, туди можна надіслати своє портфоліо/резюме на напрям, що цікавить. Ми завжди уважно вивчаємо портфоліо, і якщо відчуваємо, що людина наша, то одразу запрошуємо її до себе.
Стажування для креативників без досвіду роботи ми проводимо дуже рідко. Навіть якщо людина горить рекламою і є «нашою» за цінностями, нам важливо переконатися, що ми можемо прикріпити новачка до команди, яка зможе навчити його, заглибити в нашу культуру, передати особливості нашого підходу. На жаль, часто велика кількість роботи не дає можливості цього зробити.
Коли відчуваємо, що можливість та енергія є, ми влаштовуємо великі заходи на зразок «Проєкту 70» і «Банда-табору» та широко відчиняємо двері для новеньких. На «Проєкті 70» ми якраз шукали стажистів, щоб частину з них потім узяти до команди — і нам це вдалося.
Сергій Тодосан, геймдизайнер в Ubisoft
З чого все почалося?
В Ubisoft я вже чотири роки. Своїм першим місцем роботи я вважаю цю компанію. До цього я по місяцю-два стрибав по різних роботах. Одразу після університету мені випала можливість пройти стажування в компанії E-Health, де я потрапив у команду Уляни Супрун. Ми працювали над цифровізацією та централізацією бази даних, а також популяризували цю інноваційну систему серед лікарів.
Часто важко було переконати консервативних медиків під’єднатися до цифрової системи та пояснити їм, у чому ж її переваги (прозорість, електронний облік, комфорт, подальші інновації). Лікарі, які звикли 30 років працювати в одному форматі, часто не бажали переходити на інший. Під час свого стажування я був гібридом піарника та продакт-менеджера.
Ще я працював у рекламній агенції за своєю спеціальністю, але продовжувати не захотів. Я з романтичного дитинства мріяв розробляти ігри, тільки не розумів, як потрапити в індустрію.
Ключовим критерієм у пошуку роботи для мене був продукт. Мої улюблені серії відеоігор випускає Ubisoft. Я почав постійно моніторити вакансії, але в Ubisoft тоді шукали здебільшого програмістів, тож я почав самотужки вивчати програмування вдома. Потім мене підтягував друг, але все одно бракувало дисципліни та самомотивації.
Як ти вибрав девайс для роботи?
Позаяк я люблю відеоігри, і геймдизайн із цим безпосередньо пов’язаний, я вибирав комп’ютер із потужною відеокартою та процесором, щоб вистачало на всі мої потреби. Прийнятним варіантом був лише ноутбук на базі Windows, я ледь не єдиний той «weirdo» (з англ. дивак) серед своїх друзів, який сидить не за його конкурентом.
Через доволі мобільний спосіб життя я відмовився від збирання персонального комп’ютера, натомість віддав перевагу потужному ноутбуку. Саме за ним я вивчав геймдизайн, виконував усі тестові завдання та власні проєкти. І саме із цим ноутбуком я пройшов свій шлях до кар’єрної мрії.
Технічний сетап у мене базовий: два монітори, клавіатура та мишка, а раніше я іноді просив графічний планшет. До моїх робочих обов’язків не входить малювання, я просто хотів експериментувати із Photoshop. У нас доволі потужні ПК, бо така особливість ігрової індустрії. Ти працюєш із сирими білдами, які не мають достатньої оптимізації. Нам потрібні потужні відеокарти та процесори, багато гігабайтів оперативної пам’яті (64 або 128).
Тоді я вирішив збирати кошти на школу програмування. Щойно я за це взявся, побачив в Ubisoft вакансію джуніор-тестувальника, на яку міг би пройти вже з наявними скілами. Потрібно було добре знати індустрію, англійську мову та теорію тестування. Теорію я підтягнув по книжках і зрештою пройшов усі три етапи відбору.
Мені все подобалося, але ідея стати розробником ігор спокою все ж не давала. У нас саме запустився анонс внутрішньої академії, де тестувальники могли перепрофілюватися в геймдизайнерів. Я почав готуватися за пів року до старту. Ізолювався від усіх друзів, після роботи ще три-чотири години вивчав геймдизайн, а на вихідних, бувало, й по дванадцять. Мені просто дуже подобалося. Це приносило таке саме задоволення, як і відеоігри.
Навчальна програма була досить складною, вона тривала пів року, а наприкінці учасників чекали різні технічні завдання та інтерв’ю на soft skills. Мене відібрали на три місяці випробного терміну, потім на три місяці інтернатури, а вже після цього я став джуном.
Як потрапити на стажування до Ubisoft Ukraine?
Ми не проводимо стажувань, але можна потрапити до інтернатури. Це преджуніорський етап, який триває два-три місяці, він оплачується. Можна вивчати C++, Online та DevTest. Інтерни працюють над кейсами, з якими наші фахівці мають справу щодня. Вони працюють у команді менторів. Завдяки цій програмі ми взяли на роботу вже сто осіб.
Я вважаю, що стажування — це круто, адже воно дає можливість без досвіду, одразу потрапити до класної компанії та працювати в режимі досвідченого працівника. А компанія натомість отримує людей зі свіжою головою, які часто мають альтернативний погляд на усталені процеси. Вивчаючи індустрію, я з кожним днем усе краще розумію, що все менше про неї знаю. Це нереальний океан знань, і це круто — не бачити ліміту, не відчувати стагнації.
Олександр Жиляєв, директор із маркетингу в Multiplex
З чого все почалося?
За часів мого юнацтва були не дуже розвинені можливості стажування. Приватного бізнесу було значно менше, ніж зараз, і ніхто не хотів возитися з людьми без досвіду. Я на стажуванні ніколи не був. Можливо, ним можна вважати мій трудовий етап промоутера. Таке собі стажування з маркетингу.
Перше місце роботи забрало мене на 18 років. Прийшовши на позицію мерчендайзера до мережі магазинів «Фаїна та Телесвіт», я залишився там на 18 років. Конкурсу не було, туди мене покликала подруга. Але тогочасний директор не хотів мене брати, казав, що я несерйозний. Мав рацію :) У мене не дуже виходило бути мерчендайзером, зате вийшло організовувати рекламні активності, комунікацію, створювати атмосферу.
Коли я вибирав перше офіційне місце роботи, основною метою було навіть не заробляння грошей, а бажання працювати не на вулиці.
Першим моїм завданням було розміщення друкованих оголошень у маршрутних таксі. Упорався на десять із десяти. До того ж мені потрібно було прокинутися о 4:00 та поїхати до депо маршруток, де водії проходили тест на алкоголь та отримували маршрутні листи. У цей момент я і мав забігти до маршрутки, знайти найкраще для огляду місце та прикріпити оголошення. Потім я дуже довго бачив їх. Може, досі десь у Дніпрі їздить маршрутка з моїми оголошеннями.
Урок. Іноді ви робите не зовсім те, що вам подобається, але це потрібно для виходу на наступний левел вашої кар’єри!
Складно повірити, але тоді на роботі в мене не було навіть мобільного телефона. Був один на двох комп’ютер, з монітором і системним блоком. А всі підтвердження матеріалів я надсилав факсом. Зараз я, перебуваючи в постійному русі, хочу мати при собі легкий та потужний ноутбук. І хай який він прегарний, усе одно буде у стікерах :)
Як потрапити на стажування до Multiplex?
Поки що бізнес на стадії посткарантинного розвитку. Але думаю, уже скоро ми будемо готові відчинитися для початківців. Для мене дуже важливо, щоб студент або стажист розумів суть завдання та фокусувався саме на ній. Та й круто, коли стажисти дають трохи більше, ніж від них очікуєш.
Орест Шеремета, студент НАУКМА та стажист Lenovo
Як ти вибирав місце стажування?
Я майже рік працював продавцем-консультантом у мережі комп’ютерної техніки. Мені було цікаво, як гравці ринку просувають товар, як створюють попит і які потреби споживачів задовольняють.
Маркетингова діяльність компанії Lenovo в Україні була на рівень вища порівняно з конкурентами. Саме точковий підхід до взаємодій із клієнтами став вирішальним аргументом, чому я захотів сюди.
З чим ти попрацював?
Lenovo — це перший мій досвід роботи у великій міжнародній компанії. Щойно мене прийняли, я взяв на себе розробку кампанії для підвищення впізнаваності бренда в Києві. Це було і складно, і цікаво, але найцікавіше все одно чекало попереду.
Детальніше про стажування Ореста Шеремети читай в нашому матеріалі «Орест Шеремета. Стажування в Lenovo: “Я вперше потрапив до такої великої міжнародної компанії, і це був дуже крутий досвід”».
У Lenovo був мій перший досвід організації івенту, ми презентували новий ноутбук в Україні. Ми влаштували театральне дійство із саундтреком! Усе це відбулося на «АртПричалі» біля води. А ще пощастило взяти участь у весняній виставці CEE 2019. Ми розробили стенд Lenovo та спланували шоу-програму з ведучими та діджеями.
Тож як потрапити на стажування в компанію своєї мрії?
Не бійся йти до компанії мрії
Ентузіазм і детальне знання продукту — твої беззаперечні переваги, які можуть бути навіть важливішими за досвід.
Писати безпосередньо працівникам компанії, якими надихаєшся
Презентувати себе можна у форматі elevator pitch: коротко, але змістовно розповісти, чому хочеш працювати саме в цій компанії та яку користь принесеш команді.
Приходити на день відкритих дверей
Насамперед це допоможе тобі підтвердити чи спростувати свої уявлення про компанію. По-друге, там можна познайомитися і «зафрендитися» у соцмережах із членами команди, які потенційно можуть писати про пошук помічників.
Удосконалювати своє портфоліо
Навіть якщо в компанії-мрії поки немає відкритих позицій, це не привід просто чекати. Сприймай це як чудову можливість удосконалити свої скіли та стати ще більш бажаним стажистом або стажисткою.
Підготуй до роботи техніку та на достатньому рівні опануй усі базові програми
Під час онбордингу буде й так багато інформації, яку варто запам’ятати, тому розібратися, як працює Excel, краще заздалегідь.
Джерело: BIT.UA
